Рештки мамонта, зведення міст і фортеця Ярославни: секрети Путивського кар’єру на Чернігівщині (Фото)
Крейдяний кар’єр біля села Путивськ Новгород-Сіверського району – це унікальне місце не тільки з естетичного погляду, а й із промислового, історичного й туристичного. Щороку кількість охочих побачити крейдяне диво зростає.
Методист із туризму Новгород-Сіверської районної ради Оксана Харькова, яка постійно возить екскурсії до Путивського кар’єру, розповіла, чим це місце так приваблює туристів.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Самобутнє Макошине: як зараз живуть нащадки древніх слов’ян
Барвисті фото та вітер свободи
До крейдяного кар’єру навідується чимало екскурсантів із різних куточків України. Якось навіть приїздила група з Мени, яка вирішила оригінально відвідати кар’єр. Усі туристи взяли велосипеди в місцевому прокаті та поїхали дивитися на крейдяну велич.
Та багато хто добирається до цієї місцевості самостійно. Здебільшого це власники приватних авто.
«Найчастіше сюди приїжджають люди, яким хочеться побачити велич, відчути вітер, свободу. Саме по ці відчуття вони вирушають до кар’єру», – зазначила методист із туризму.
Деякі стінки кар’єру мають дуже химерну форму, тому слугують цікавою декорацією для фото та відео. Це наслідок людської діяльності, адже раніше кар’єр активно розробляли.
«Якби видобуток крейди досі йшов, то таких колоритних пейзажів уже не було б. Раніше кар’єр мав вигляд звичайного промислового об’єкта, тут ходили трактори і техніка. А зараз крейда вкрилася глиною та землею, тут з’явилась рослинність. Усе разом дає неймовірні кольорові пейзажі та красиві фото», – каже Оксана Харькова.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Чернігівщина зачаровує: природа сіверського краю
Неподалік від кар’єру розміщений ботанічний заказник «Путивський», де збереглося чимало рідкісних видів рослин. Він займає площу 150 гектарів.
Також із кар’єру відкривається приголомшливий вид на Десну, природу Придесення. Поблизу є село, якому вже 500 років. Тут живе майстер із лозоплетіння, він плете навіть меблі.
Кістки мамонта та доісторичні молюски
У кар’єрі досі знаходять чимало залишків молюсків, які мешкали в цій місцевості багато мільйонів років тому.
«Кілька десятків мільйонів років тому тут був океан, в якому жили морські істоти. Вони відмирали, а рештки опускалися на дно і кам’яніли. Тепер туристи постійно знаходять у крейдяних породах цих морських істот і беруть їх собі як сувенір. Особливо таким люблять займатися діти. Не буває, щоб група туристів поїхала і ніхто не взяв собі молюска крейдяного періоду. Ми їх називаємо «чортів палець», – зазначає Оксана Харькова.
У краєзнавчому музеї Новгород-Сіверського є навіть скелети, зуби та бивні мамонтів. Їх знаходили біля кар’єру, ближче до поселення юхнівської культури.
Вони є у фондах, але кожен охочий може побачити рештки прадавніх тварин і в експозиції музею.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Унучки: сільська природа манить та балує
Фортеця Ярославни
У районі кар’єру було кілька поселень часів Київської Русі від VІІ до ХІІ століття, коли монголо-татари їх знищили.
Археологи знаходили в кар’єрі чимало історичних артефактів і рештки давніх укріплень. На основі цих знахідок науковці навіть зробили висновок, що тут колись було укріплення та фортеця Ярославни.
«І називалася ця місцевість Путивльськ. Одні вчені кажуть, що Ярославна плакала в Путивлі, а інші говорять, що це Путивльськ. Науковці більше схиляються до другого варіанту і кажуть, що, скоріше за все, Ярославна плакала в Путивльську, проводжаючи князя Ігоря. Адже тоді такі розливи були, що вона не могла так далеко їхати від своєї основної фортеці», – розповіла Оксана Харькова, спираючись на свідчення місцевих істориків та дослідників.
Мільйонні видобутки крейди
Раніше крейда була головною корисною копалиною Новгород-Сіверщини. Кар’єр почали використовувати ще у ХVІІ столітті. По Подесенню, від Пушкарів до села Деснянське на Коропщині, було більше ста малих підприємств.
Пізніше цими копалинами почали торгувати. Їх перевозили на байдарках, баржах, баркасах. Вага одного транзиту була від 10 до 200 тонн. Новгород-Сіверська крейда діставалася російського Брянська та українського Кременчука.
«Найактивніше розроблення цього кар’єру відбувалося у 50-х, 60-х і 70-х роках минулого століття. Спершу возили потягами до села Берегівка на Сумщині. Потім сировину почали справляти баржами. За раз могли переправляти до 500 тонн, а коли були сильні розливи річки, то перевозили і 700 тонн. Ці баржі тягнули до чернігівського силікатного заводу. Потім крейду перемішували з піском і водою та робили міцну білу глину», – розповідає методист із туризму Новгород-Сіверської районної ради.
За ці роки з кар’єру вибрали 5 мільйонів тонн крейди.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Перлина Коропського району: озеро Підкова
Як зазначив історик і краєзнавець Борис Домоцький, саме на путивській крейді тримаються кілька мікрорайонів Чернігова: Масани, Бобровиця та Рокоссовського. Використовували її і під час розбудови лівобережжя Києва.
Аби забезпечити безперебійне виробництво, Десну регулярно очищували. Для цього працювала мережа земснарядів. Вони були розташовані від самого Чернігова до Трубчівська, що в Росії.
«Зараз, через те, що ці земснаряди не працюють, Десна зміліла на 80%», – наголосила Оксана Харькова.
Нині видобувати сировину вже неможливо, оскільки за час, поки кар’єр простоював, шар крейди вкрився глиною та землею, які треба прибирати технікою. Ці роботи коштують більше, ніж може дати прибуток від майбутнього продажу крейди.
Загалом товща крейдяної породи у Путивському кар’єрі сягає 30 метрів. Наразі в його запасах налічується приблизно 250 мільйонів тонн цієї сировини.
Та спеціалісти зазначають, що, з погляду екології, кар’єр має негативне значення. Адже після того, як його перестали розробляти, це місце просто покинули, не законсервувавши його. Зараз тут триває розмивання ґрунту та руйнація полів. Із часом це може призвести до негативних наслідків.
Окрім цього, Оксана Харькова розповіла, що аграрії Новгород-Сіверщини активно взялися розробляти землю та почали впритул підходити до кар’єру. Наслідком може стати втрата родючості ґрунтів.
Отримуйте оперативні новини Чернігівщини – підписуйтеся на наш Telegram-канал – https://t.me/CheLineTv
Фото Віталій Супрун, Сосниця