Користувач Facebook киянин Сергій Шумило залишив на своїй сторінці цікавий пост.
«Мій далекий родич – легендарний »лісовий» отаман Галака (Іван Васильчиков) (на фото – по центру), який очолював антибільшовицькі повстанські загони на півночі Чернігівщини в 1919-21 рр. Рідний племінник отамана Галаки, Микола Усенок, доводився дядьком моїй матері. Його батько і Галака були рідними братами. У діда Миколи (племінника Галаки) я ріс на руках. І з дитинства пам’ятаю розповіді про отамана Галаку…
Але розповіді ці були різні і суперечливі – як добрі, так і погані. І досі не знаю, як ставитись до цього далекого родича… З дитинства пам’ятаю розповіді про його жорстокість і погроми. З одного боку, він боровся проти більшовиків, але методи ті були далекі від благородних… Оскільки на той час серед комісарів і чекістів було чимало євреїв, то ця його антисовєтчина перетворилась на примітивний антисемітизм, у результаті чого в Ріпкинському районі, де в 1919-21 рр. діяла «Поліська республіка» отамана Галаки, було жорстоко знищено чимало єврейського населення.
Діди казали, що це була помста за те, що ріпкинські євреї за борги замучили батька Галаки. Дізнавшись про це, він покинув Червону армію й утворив повстанський загін… Але помста та була справді страшною і жорстокою, якщо правда те, що розповідали.
Галака тривалий час тримав під своїм контролем значну частину Ріпкинського району. За різними джерелами, його армія налічувала від 300 до 800 гайдамаків і кінний загін у 60 шабель. Галака часто розділяв свою повстанську армію на невеликі загони по 20-30 козаків, які діяли окремо на величезній території.
Як розповідали діди, майже все награбоване добро Галака роздавав селянам. Через це він користувався значною підтримкою серед селянства, а його армія переважно складалась із місцевих хлопців. Завдяки цьому ЧК тривалий час не могла спіймати Галаку і знищити його загони.
Галака був вбитий 3 липня 1921 року. Засланий до його загону агент Гомельської ГубЧеКа Федір Гончаров, який втерся в довіру до Галаки і став його кучером, уночі, коли той спав, відрубав йому голову. Кажуть, що це теж була помста, оскільки Гончаров начебто був євреєм… Як було насправді, ніхто не знає. Ходили легенди, наче Галака насправді не загинув і сховався в лісах, а замість нього голову відрубали агенту ЧеКа. Але це, швидше за все, лише легенди», – йдеться в пості.
Далі автор звернувся до дослідників: «Цікаво, чи є документи якісь, які підтверджували б ідейність антибільшовицької боротьби Галаки? Які були його політичні симпатії? Чи це була більше стихійна реакція місцевого Робін Гуда на »продразвєрстку» та антиселянську політику більшовиків? Запитання до всіх, хто так чи інакше досліджував цю тему та добу, чи зустрічав якісь публікації, матеріали чи документи в архівах?».
Читайте новини ЧЕline у соціальних мережах Вконтакте та Facebook.
