Рушники з приватної колекції та ікони, заборонені московським патріархатом, експонують у Ніжині
У нинішній непростий час багато українців починають проявляти цікавість до своєї історії та всього, що вирізняє нас з-поміж інших народів, вказує на українську національну ідентичність.
На хвилі патріотичного піднесення працюють і заклади культури. Зокрема, в художньому відділі Ніжинського краєзнавчого музею ім. Івана Спаського відкрилася цікава виставка «Вишивана моя Україна», на якій представлені речі з приватних колекцій. Тож усім охочим її побачити, варто поспішити, адже експонати після завершення виставки заберуть власники. І хтозна, чи буде повторення.
Чим унікальна експозиція – в інтерв’ю з Аліною Овдієнко, завідувачкою художнього відділу музею.
Пані Аліно, що можна побачити на виставці «Вишивана моя Україна»?
У нас представлена приватна колекція рушників Віталія Сірика. Там є рушники початку ХХ століття, можливо, навіть трішечки старші. Є й більш сучасні рушники. В колекції також наявні рушники, виготовлені на нашій ніжинській фабриці «8 Березня».
Загалом усі рушники виготовлені в різних техніках, зокрема представлені кролевецькі рушники, і всі рушники відрізняються вишивкою – гладдю, хрестиком, болгарським хрестиком.
І ще представлені на виставці ікони Олександра Кошеля. У нас уже була його виставка живопису. Тепер він дізнався, що ми будемо презентувати рушники, то захотів доповнити експозицію своїми іконами. Це ікони в авторському стилі, він створював їх на зразок пізньої української готики. Він почав відроджувати цей стиль. Тому що українська готика не була поширена наприкінці XVIII століття. Бо московський патріархат такі ікони забороняв, казали, що вони неканонічні. Тож цей стиль почав занепадати, а потім зовсім зник, і про нього нині майже нічого не відомо. Але Олександр Кошель дізнався та почав вивчати український іконопис і вирішив потроху відроджувати українську готику.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: «Збираєте гроші собі на цукерки»: у Чернігові ображали дітей, які хотіли допомогти ЗСУ
Що ще варто знати читачам про Олександра Кошеля?
Це дуже відомий художник та ілюстратор, співпрацював із дуже багатьма видавництвами, наприклад, «А-Ба-Ба-Га-Ла-Ма-Га», «Веселка», проілюстрував більше як сотню дитячих творів, зокрема казки та вірші.
Він живе в Ніжині, вже на пенсії. Працював, до речі, в нашому коледжі культури і мистецтв. Викладав там і навчав студентів.
Наскільки в наш час потрібні такі виставки?
Такі виставки повертають людей до нашої культури, традицій, нашого коріння. Адже українська спадщина дуже багата. Людям цікаві вишиті сорочки, виготовлення тієї ж самої тканини, розроблення всіляких орнаментів і різні техніки їх виконання. А це і є наша традиція та культура. І люди, коли дивляться наші виставки, усвідомлюють і розуміють, що це все – наша спадщина, і її треба зберігати для нових поколінь. Радує, що люди цікавляться такими виставками.
Що на виставці найцікавіше і найцінніше серед рушників та ікон?
Ікони взагалі всі унікальні. Я ікон у такому стилі ще ніколи не бачила, такої авторської манери подачі, таких зображень облич святих, дуже цікаво все промальоване. Кожна ікона – неймовірний витвір мистецтва. Їх можна годинами роздивлятися і помічати якісь нові деталі для себе. Дуже цікаво. Багато символів автор закладає в побудову композиції. Як символіст цей художник дуже-дуже цікавий.
А рушники вражають технікою і кольоровою гамою. Представлена пара божників – це рушники для оздоблення ікон. Вони дуже схожі на ткані, але якщо придивитися, то там ще й вишивка додана. Ось такого поєднання тканності й вишивки я ще не зустрічала. Також цікаво, що на одному божнику поєднані рослинний орнамент – зображення троянд, а зверху – геометричні форми і з’являються ще тваринні, тобто зооморфні форми – качечки. Такого поєднання також ніколи не зустрічала.
Є рушники не з фабрики, а ті, які вишивали жінки вручну, вдома. Але навіть ті рушники, які виготовлені на фабриці, цінні, бо фабрики вже не існує, вона давненько закрилася. Окрім рушників, на фабриці виготовляли інші вишиті вироби. Але вишивали їх не просто за схемою, а за авторськими орнаментами.
Скільки діятиме виставка?
До Покрови, тобто до 14 жовтня точно. А далі – буде видно. Поки люди охоче приходять на цю виставку, бо їм цікаво.
Спілкувалась Ірина Осташко
Фото – Ніжинського краєзнавчого музею ім. Івана Спаського
Отримуйте оперативні новини Чернігівщини – підписуйтеся на наш Telegram-канал – https://t.me/CheLineTv