Садять городи, роблять ремонти та носять маски: як живуть громади Чернігівщини на карантині

Такого довгого карантину, як зараз, не пам’ятають навіть старожили. Люди і невідомого вірусу бояться, і відверто зізнаються, що вже втомилися від майже двомісячного сидіння вдома. До того ж невирішених питань накопилася сила-силенна. Одним – до лікарні конче треба, другим – документи оформити, третім – гроші для родини заробляти. Тож, буває, нерви не витримують – і градус соціального напруження час від часу зростає то в одному, то в іншому куточку України.

А тим часом урядовці анонсували з наступного тижня послаблення карантинних заходів. Тож журналіст ЧЕline вирішив з’ясувати, як у громадах області сприйняли цю новину.

Про це, а також про клопоти й щоденне життя громад на карантині – далі в нашому спеціальному дайджесті.

Олександр Медведьов, голова Сновської ОТГ

На карантині життя не зупинилося. Ми працюємо, фарбуємо паркани в гідропарку. Зараз відновлюємо будівництво громадського туалету, яке почали торік. Поки учні на дистанційному навчанні, перекрили дах на ЗОШ №2, бо протікав. Плануємо почати ремонт доріг – асфальт будемо класти. Тобто як працювали, так і працюємо. Звісно, складно, що під час усіх цих робіт треба дотримуватися карантинних правил, щоб не було скупчення людей. Тобто робітники працюють малими групами, не більше ніж 10 осіб, і, відповідно, не поруч, а на відстані. Також усі в масках і рукавичках.

Щодо торгівлі. Відкрили ринки. Звісно, складно дотримуватися встановлених правил, але ми купили термометри, які передаємо ринку. І ринок також зобов’язався забезпечити всі вимоги урядової постанови, бо й самі мають термометри, дезінфектори, халати. А раніше, як було: ринок закрили, тобто всередині нікого немає, а довкола нього народ є, стихійна торгівля виникла. Зараз ми це все нормалізували. Вважаю, правильно, що хоча б продуктові ринки відкрили.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У Чернігові перестали дотримуватись карантинних обмежень і носити маски

Крамниці з товаром, що не потрапив до переліку постанови, не працюють. Хоча це незручно. Сподіваємося, що 11 травня почнемо виходити з карантину.

Минулого місяця сесії та виконком не збирали. У травні, ймовірно, зберемося, бо накопичились питання, які треба вирішувати, зокрема, фінансові, земельні. В режимі онлайн зібратися не вдасться. Але є велика зала в будинку культури. то депутатів розсадимо на безпечній відстані. Поки це плани такі.

Загалом працюємо, аби на час карантину життя в громаді не зупинилося. І слава Богу, що в нас немає випадків захворювання на коронавірус. Щоправда, маємо 14 осіб на ізоляції. І за даними лікарні, чисельність хворих на ГРВІ у нас зменшилась.

І Великдень, і поминальні дні пройшли в нас не так як завжди, а в режимі карантину. Хоча й це ми нормально пережили. Не було якихось інцидентів, конфліктів. А зараз усі чекаємо, коли карантин скінчиться, бо і люди втомилися, і місцевий бюджет податками менше наповнюється. І це недобре, бо за рахунок бюджету благоустрій у місті, в селах планували проводити, інші цілі ставили. Запланували всього дуже багато.

Андрій Богдан, голова Городнянської ОТГ

Наразі працюємо в обмежених умовах і в режимі економії через недоотримання надходжень до бюджету. Особливо дивує, чому фермерам дозволили не платити податки, якщо вони засівають поля та збиратимуть врожай, коли настане час.

Школи в нас на дистанційній роботі, садки не працюють. Чимало бюджетників пішли у відпустки, переважно оплачувані – вихователі, техпрацівники, вчителі, працівники галузі культури й інші. Скоро повиходять, то треба роботою займатися, наприклад, ремонтами навчальних закладів. Але це не грандіозні проєкти. Бо, повторюю, що можливості бюджету обмежені. До того ж, людям треба платити заробітну плату.

Сподіваємося, що після послаблення карантину життя трішки пожвавиться.

Люди втомилися і трішки незадоволені, бо бачать, що великому магазину можна працювати, а ринку – ні. Місцевих дивує несправедливість: одним можна, а іншим – ні. Але, слава Богу, ринки відкрилися, щоб люди могли там і насіння купити, бо нині сезон весняно-польових робіт, і засоби захисту, і все, що потрібно.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Суд оштрафував порушника карантину на 17 тисяч гривень

А от чому не можна відкрити перукарні? Люди навчаться за записом ходити. Зачинити двері і більше одного-двох клієнтів не запускати, санобробку проводити. Передбачається, що їх після 11 травня відкриють, але ж можна було й раніше. Все одно ж люди нестрижені не ходять.

Додаткові проблеми через те, що транспорт не ходить.

Дивує й те, що сьогодні від держави немає допомоги лікарням. Уся підтримка – з місцевого бюджету, волонтери костюми шиють. А де державний бюджет? Усе-таки виділили величезні кошти на боротьбу з коронавірусом, переглянули держбюджет. Проте нині допомога, яка йде лікарням, уся з місцевого бюджету.

Як виживати далі, я не знаю. Адже карантин скінчиться і треба повертатися до звичайного життя – ремонти робити, дороги латати, лад наводити.

До того ж, немає чіткої державної програми, як виходити з кризи після карантину, наприклад, допомогти місцевим виробникам, створити робочі місця для людей, які приїхали з-за кордону.

Роман Боюн, в.о. старости села Блистова Менського району

Наші жителі дотримуються маскового режиму. Зокрема, до магазину ніхто без маски не заходить. Свята спокійно пережили. Скупчень у церкві не було і на кладовищах також. Людей у нас по селу нині мало де побачиш, усі на городах садять картоплю і займаються господарством. Багато дачників із Києва до нас приїхали. Вони завжди ближче до літа приїжджали, а цьогоріч трішки раніше.

Через те, що немає транспортного сполучення з обласним центром і з районним, люди не можуть доїхати до лікарень, у своїх особистих справах. Які документи треба куди відправити, то надсилаємо через «Укрпошту» листами.

Магазини працюють, продуктів вистачає. Виїзна торгівля щопонеділка в нас була, а зараз поки нема.

Хай би вже швидше карантин закінчувався, бо люди втомилися. Але ж якби його не було, то, думаю, захворіло б у рази більше людей.

Юрій Кантур, голова Комарівської громади Борзнянського району 

Те, що планували, потрошку робимо, наприклад, ремонтуємо будинок культури. Карантин уже набрид. Дітвора хоче на майданчиках гратися, але ж не можна. Масових заходів жодних не проводимо. Ось і до 9 травня тільки батюшку попросили, щоб молебень відправив, але без нас.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Чернігівець просить заборонити ремонти в багатоповерхівках на час карантину

У нашій громаді шестеро людей захворіли, але вже всі виписані з лікарні. Нових випадків, на щастя, немає. Коли хворих виявили, люди, звісно, переживали. Втім, обійшлось без паніки й агресії, але настороженість була.

Хоч люди і втомилися від карантину, але сумувати зараз ніколи, бо всі садять городи.

Що з 11 числа стартує вихід із карантину, чули, але до пуття нічого про це не знаємо. Та й таких об’єктів, яких стосуються ці послаблення, наприклад, перукарень, у нас нема. Тож ще не відчуємо, що щось змінилося.

Транспорт не ходить, то кому з односельців вкрай потрібні ліки чи ще щось, звертаються. Я часто в райцентрі буваю і в Чернігові. То люди замовляють, що треба. А так по базарах, як раніше, місцеві наші не їздять. Ну, нічого, заощадять гроші.

Сіверські громади дуже чекають, коли заживуть звичним життям. Але водночас не зневіряються й не сумують, бо просто немає коли. Весняний день рік годує. До того ж, люди звикли в багатьох питаннях розраховувати на свої сили. Було б здоров’я та близькі люди поруч. І щоб швидше згинув невідомий досі вірус.

Ірина Осташко

Отримуйте оперативні новини Чернігівщини – підписуйтеся на наш Telegram-канал – https://t.me/CheLineTv