Сексуальні домагання в армії: що змінилося за рік у справі чернігівської підполковниці Деркач

medium

«Криворучко міг ляскати мене по сідницях, чіпати за груди, геніталії, цілувати й обіймати привселюдно. Коли я давала відкоша, він тиснув на мене психологічно. Робив зауваження, мовляв, я “не фахівець” і “не справляюся зі своєю роботою”».

Так рік тому військовослужбовиця з Чернігова Ольга Деркач розповідала про сексуальні домагання, від яких вона потерпала з боку свого керівника, обласного військового комісара Олександра Криворучка.

Після останнього такого випадку, коли підполковниця потрапила в лікарню з гострим порушенням мозкового кровообігу, вона вирішила не мовчати. Спершу розповіла про все начальнику медзакладу. Той підтвердив, що причиною погіршення стану її здоров’я були сексуальні домагання з боку Криворучка. «Військовослужбовиця у цьому стані могла померти», — ішлося в доповіді.

Ольга також подала заяву в поліцію, розповіла свою історію місцевим журналістам, звернулася до радниці головнокомандувача з гендерних питань і голови Чернігівської обласної державної адміністрації.

1 січня 2021 року справу внесли до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Попередньо її кваліфікували за першою частиною 154 статті Кримінального кодексу — «Примушування до вступу в статевий зв’язок без добровільної згоди». Невдовзі Криворучко написав рапорт на звільнення, а на Ольгу подав позов до суду про захист честі та гідності.

Що змінилося за рік після заяви військовослужбовиці про сексуальні домагання — у розмові hromadske з Ольгою Деркач та її адвокаткою Тетяною Веремій.

Що відбулося з розслідуванням у справі про сексуальні домагання за цей рік? 

Тетяна Веремій: За цей час Ольга двічі пройшла психологічну експертизу, поліграф і брала участь у слідчому експерименті.

Також вдалося допитати майже всіх свідків, про яких ми клопотали. Не пам’ятаю точну кількість, але це десятки людей.

Залишилося допитати декількох свідків, і фактично можна сказати, що розгляд справи на фінальному етапі. Сподіваюся, зовсім скоро ми будемо мати результати останньої психологічної експертизи, і після цього колишньому військовому комісару вручать підозру. Вважаю, що ми маємо достатньо доказів для цього.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Сексуальний скандал у ЗСУ: чи дійде заява чернігівської військовослужбовиці до суду

У липні сталося так, що кримінальне провадження закривали нібито через відсутність ознак злочину. Хоча за півтора місяця до цього проєкт підозри надсилали на погодження прокурору.

Не можу сказати, що я як адвокатка задоволена розслідуванням справи. Нам двічі змінювали слідчих. На розслідування пішло багато часу. Ми клопотали про витребування доказів, допит свідків, тобто зробили більшу частину роботи. Не чекали, поки слідство розслідує і вручить підозру — ми працювали паралельно.

Чому так сталося, що кримінальне провадження закривали? 

Т. В.: Ми не маємо пояснення. Коли дізналися про це, у нас був шок. За день до цього Ольга була на слідчому експерименті за участі інших людей. На ньому підтвердилося все, про що говорила Ольга, до найменших деталей і дрібниць.

Звідки перед слідчим постало таке завдання — для мене незрозуміло досі. І як можна до такого додуматися, якщо у справі так багато доказів?

Я подала скаргу до суду, зверталася в прокуратуру. Не чекаючи судового процесу, прокурор своєю постановою скасував закриття провадження. Якщо справу знову закриють, ми так само будемо оскаржувати це рішення.

Ольга Деркач: 

Коли я дізналася, що провадження закривають, у мене був розпач. Ті, хто дізналися про це, говорили: «Бачиш, Олю, ми ж тобі казали, що нічого не вийде, нічого не доведеш, усе марно». 

У мене була така порожнеча й відчай. Навіть коли я читала про закриття розслідування, не розуміла, як можна було опрацювати всі матеріали, результати слідчого експерименту і наступного дня все закрити? Мені здається, це сталося через тиск із боку Криворучка. Він був не останньою людиною в місті.

Коли розслідування поновили, я видихнула. Після цього ще раз пройшла психологічну експертизу, також допитали моїх батьків.

Олександр Криворучко подавав цивільний позов про захист честі та гідності. Що з цією справою? 

О. Д.: Було декілька судових засідань, на які Криворучко не з’являвся. Згодом суддя постановила, що він обов’язково має бути на них. Після цього він приходив. Також допитували свідків з обох боків.

Ці судові засідання були єдиним місцем, де ми з ним перетиналися. На засіданнях чула багато брехні у свій бік. Я дуже переймалася щодо цього позову. Думала, якщо він переможе у цій справі, це автоматично означатиме, що моя заява — наклеп на нього. Навіть у гарнізоні не сподівалися на те, що я виграю цю справу. Більшість була переконана, що суддя визнає, що я порушила честь і гідність Криворучка.

На щастя, його позовну заяву суддя не задовольнила. На апеляцію Криворучко не подавав. Рішення набуло чинності.

Раніше ви розповідали, що ваші колеги неоднозначно сприйняли публічні заяви про домагання з боку Криворучка й подання на нього заяви в поліцію. Були ті, хто підтримував, але дехто й засуджував. Як зараз складаються стосунки в колективі?

О. Д.: Одразу після службового розслідування мені та Криворучку радили змінити місце роботи, перевестися, пропонували інші посади. Я на це не погоджувалась і завдяки розголосу залишилася працювати на своєму місці.

Почуваю себе спокійнішою. Якщо у 2020 році постійно турбували головні болі, підвищений тиск, то зараз усе значно ліпше. Маю тільки проблеми з пам’яттю. Не пригадую багато моментів — хороших і поганих. Напевно, через пережитий стрес. Донька через це дуже засмучується.

Загалом життя налагоджується. Усе вщухає, забувається. Спочатку було гостре несприйняття, особливо серед колег-чоловіків: мовляв, навіщо був цей розголос? Але зараз у них інша позиція — просто мовчати і служити, ніби все нормально і варто забути про той випадок.

Пам’ятаю, ви переймалися, що не всі ваші колеги погодяться свідчити. Кого вдалося допитати? 

О. Д.: Під час службової перевірки свідчила більшість жінок. У поліцію деякі бояться чи соромляться йти, хоча підтримують мене. Місто невелике, всі одне одного знають. Вони переймаються: мовляв, якщо дадуть показання, то їх засуджуватимуть. Чоловіки, сім’ї — це фактор, який стримує жінок. Але, звісно, є й ті, які все підтвердили.

Чоловіки, які були свідками сексуальних домагань Криворучка, навіть не хочуть брати участі в розслідуванні й не дають свідчень.

Т. В.: У межах кримінальної справи щодо Ольги ми отримали багато показань свідків.

Пам’ятаю, як на початку цієї справи, коли я давала коментарі, було незрозуміло, хто взагалі погодиться свідчити. Зараз ми вже знаємо, хто і що говорив. Я була присутня під час багатьох допитів. Хтось обмежився лише випадком Ольги, хтось давав додаткові показання. Ми маємо достатньо інформації й доказів для того, щоб вручили підозру.

Чи плануєте подавати цивільний позов на Криворучка щодо моральної шкоди? 

О. Д.: Я про це навіть не думала. Хочу довести цю справу до кінця. Так, розголос вплинув негативно не лише на Криворучка, а й на мене. Насмішки, обговорення, багато негативу, копирсання в брудній білизні — це неприємно. Але я не бачила інших шляхів, завдяки яким можна було припинити його поведінку.

Ольго, ваша справа унікальна в Україні. Є ще одна справа колишньої військовослужбовиці Валерії Сікал, яка у 2018 році заявила про сексуальні домагання з боку свого командира Віктора Іванева. Розслідування справи досі триває. Як ви сформулювали для себе — навіщо вам ця боротьба?

О. Д.: Це не було рішенням одного дня. Я до цього довго йшла. Якщо мовчати, то все триватиме й далі. І той, хто опиниться в складнішій ситуації, не зможе боротися.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Головнокомандувач ЗСУ звільнив полковника Криворучка

Я вже маю право на пенсію, можу звільнитися. Звісно, мені є що втрачати, але не так багато, як молодим спеціалісткам, які можуть зіштовхнутися із сексуальними домаганнями в ЗСУ.

Іноді зустрічаю жінок, які служать в інших військових частинах. Одна мені якось сказала: «Олю, дякую за те, що ти наважилася про це говорити. Мені стало легше служити. Почали побоюватися».

Часом також думаю про свою доньку. Вона вивчиться, можливо, потрапить до ЗСУ і зіштовхнеться з таким керівником. Як вона буде боротися? Тобто я в певний момент могла зрушити цю ситуацію — і нічого не зробила? Ні. Хочу змінити цю систему, щоб таких випадків більше не було — це моя мета. Я не хочу страшенного покарання для Криворучка.

Знаю, що багато подібних випадків трапляється і в цивільному житті. До мене зверталися жінки, які розповідали про схожу поведінку своїх начальників. Їхні чоловіки приходили до цих керівників розбиратися. Але масштабних зрушень немає. Жінкам соромно, важко про це говорити.

Якщо я виграю цю справу і буде такий прецедент, тоді ті, хто матиме бажання вчинити, як Криворучко, так не робитимуть. Вони знатимуть, що за це може бути покарання.

Зараз у мене тривожне очікування. Маю багато острахів щодо того, чи вручать підозру Криворучку. Адвокатка налаштована значно оптимістичніше. А я весь цей рік живу в коливаннях: то вірю, що вдасться все довести до кінця, то навпаки — повна зневіра. Ця справа — важкий тягар для здоров’я. Я багато нервую, переймаюся. Але я почала цю боротьбу і маю її завершити.

Джерело: hromadske

Отримуйте оперативні новини Чернігівщини – підписуйтеся на наш Telegram-канал – https://t.me/CheLineTv

Login

Welcome! Login in to your account

Remember me Lost your password?

Don't have account. Register

Lost Password

Register