Виявляється, на Чернігівщині діє не один музей, присвячений літературному твору, а цілих два. Широко відомий – це музей «Слова о полку Ігоревім» у Новгороді-Сіверському, а про другий ми дізналися зовсім нещодавно під час туру вихідного дня до Городнянського району.
Це народний музей, присвячений повісті Михайла Коцюбинського «Fata Morgana» у с. Вихвостів. Крім того, в цьому краї можна побачити ще одну церкву-фортецю (більш відома – Іллінська — знаходиться в Коропі). А гармати, які стали одним з символів Городні, дійсно подарував містечку Петро І! Але про все по порядку.
Ще один музей, присвячений літературному твору
В одному зі своїх найвідоміших творів Коцюбинський розповів про трагічні події 1905 року – тоді селяни повстали проти панів-поміщиків. І це відбувалося саме в с. Вихвостів. Тож музейна кімната тут з’явилася ще в 1938 році, а музей створений стараннями місцевого ентузіаста Миколи Таратина в 1983-му.
— Звісно, він не сам усе це збирав, допомагали жителі та учні школи, — розповідає хранителька історичної спадщини й екскурсовод Людмила Качан. – На вході у коридорі ми розповідаємо про відомих письменників, краєзнавців, які бували у нашому селі, проводили конференції в музеї.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Радіаційний туризм: Чорнобильську зону з початку року відвідало понад 100 тисяч осіб
Наступна кімната — етнографічна. «Тут представлені побутові речі, якими користувалися колись селяни, рушники, предмети меблів тощо, — продовжує екскурсію пані Людмила. Дітям тут найцікавіше, вони можуть щось взяти в руки, задають багато питань». Але основна частина експозиції присвячена повісті «Fata Morgana» та реальним подіям, що відбувалися колись у Вихвостові. На стінах побачимо фотографії, а у вітринах — деякі речі основних прототипів героїв повісті, тобто жителів селища тих років.
— Було повстання селян, які працювали на винокурному заводі. Важкі умови і плюс робота соціал-демократів спричинили бунт, — передає хронологію подій наша співрозмовниця. — Бунт тривав три дні і вже йшов на спад. Не дочекавшись із губернії загону, місцева влада вирішила розібратися сама й вчинила розправу. У центрі було розстріляно 16 чоловік. Список жертв є. Серед них – дитина, 14 років хлопцю було.
Інші кімнати народного музею присвячені різним історичним періодам, зокрема, Другій світовій війні, відбудові мирного трудового життя в післявоєнний час. Експозиція створювалася ще за часів СРСР, тому виникає реальне відчуття подорожі в часі, відвідувачі нібито переносяться в 70-ті, 80-ті роки ХХ ст. Цікаво, що одна з екскурсанток знайшла в експозиції фото свого батька. Це була дуже зворушлива «зустріч»!
Ще одна церква-фортеця
Запам’ятався гостям краю й Михайлівський храм у с. Великий Листвен. Це доволі маловідома архітектурна пам’ятка доби Гетьманщини, яка, на щастя, відновлюється силами та коштами місцевої громади та священика. Величний кам’яний храм стоїть на пагорбі в центрі села. Його північний фасад «дивиться» в сторону головної вулиці, південний розвернутися до широкої заплави р. Дирчин.
За переказами місцевих жителів, храм побудований в сер. 18 ст. коштом А.Д. Дуніна-Борковського – прямого нащадка славнозвісного Василя Івановича Дуніна-Борковськогого, чернігівського полковника, генерального обозного часів гетьмана Івана Мазепи. Листвен перебував у власності цієї відомої впливової й заможної родини. Позаду храму й досі можна побачити частину їхнього маєтку. Тривалий час там розміщувалася місцева школа, тому будівля перебудовувалася. Але й досі збереглися підземелля, підвали й галереї, про які місцеві розповідають чимало байок.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Інклюзивний туризм: на Чернігівщині реалізовують цікавий проект
Храм має дуже товсті стіни, в деяких місцях — до 2-х метрів. Через це насправді виглядає як потужна фортеця (більш відомий туристам «брат» — храм-фортеця часів Гетьманщини на Чернігівщині зберігся лише в Коропі). На початку XIX ст. цей храм, що мав традиційні риси, притаманні культовим спорудам того періоду, перебували: розібрали намет центрального верху, зате влаштували глухий сферичний купол. Тоді ж прибудували притвор з чотирьохколонним портиком у стилі класицизму. Колони мають вишукані пропорції, капітелі.
Згодом цей храм знову зазнав перебудови: неф розділили на два поверхи, замість склепінь у вівтарі зробили плоску стелю, перед північним і південним порталами прибудували невисокі прямокутні в плані тамбури. В радянський час цей храм поступово занепадав та руйнувався. Зараз його відновлюють. Це насправді унікальна пам’ятка Чернігівській архітектурної школи доби Гетьманщини, що не має аналогів. Михайлівська церква в с. Великий Листвен -пам’ятка архітектури національного значення.
В Городні є гармати від Петра І!
Щоправда, нині три чавунні гармати стоять не на лафетах (як у Чернігові), а на постаменті як пам’ятник. І саме в такому вигляді стали одним з символів міста. Те, що ці гармати подарував Городні Петро І нібито підтверджують місцеві хроніки. 29 червня 1709 року після розгрому шведської армії під Полтавою Петро I святкував свій День ангела саме в Городні, тому «розщедрився» й залишив по собі згадку – три чавунні гармати. Так от чому з’явилася байка, що гармати в Чернігові – теж подарунок Петра І! Щоправда, історичні джерела цього не підтверджують.
Джерело: Чернігівщина туристична
Отримуйте оперативні новини Чернігівщини – підписуйтеся на наш Telegram-канал – https://t.me/CheLineTv
