Тепер мешканці села Жадове на Чернігівщині Христині Нагорній недалеко й до фіксації світового рекорду, адже офіційні довгожителі «Книги Гіннесса» — її ровесники, пише газета «Експрес».
У почесній компанії з Христиною Аврамівною — 117-річна Віолетта Браун з Ямайки та Єва Морано з Італії, а також 116-річна японка Набі Таїм.
Тож бабця Христина з Жадового — щонайменше четверта за ліком довгожителька у світі. А може, навіть і перша! Чому? «Та тому, що дата народження в баби Христини в паспорті зазначена умовно — 1 липня, — пояснює секретар Жадівської сільради Валентина Марущенко.
— Свідоцтва про народження тоді не видавали, а сама вона дату не пам’ятає. Але рік народження таки точний — 1900-й. Тож цілком може бути, що народилася вона не в липні, а, скажімо, у перші місяці року. А це означить, що нині їй вже могло сповнитися 117 років! Та це теоретично. Але те, що їй вже напевне є 116 літ, — це факт». Подумати лишень — 116 років! На тлі цього числа навіть столітні довгожителі видаватимуться «молоддю».
За своє ду-у-уже довге життя Христині Аврамівні довелося сьорбнути чимало горя. Вона пережила крах двох імперій, кілька воєн, Голодомор та інші буремні події.
«Працювала в колгоспі на різних роботах, — розповідає про свою незвичайну односельчанку пані Валентина. —— Мала кількох чоловіків, які померли. Немає вже на світі і її доньки. Залишився онук в Москві та інші нащадки. Але вони з Христиною Аврамівною не підтримують стосунків. Живе вона сама — і навіть тепер намагається себе обходити».
Щодня бабцю відвідує соціальна працівниця — щось допоможе у хазяйстві, принесе продукти, просто побалакає. Говорити довгожителька любить — і не лише про минуле, а й про… майбутнє. У селі її знають як «шептуху» та знахарку, тож люди вірять, що вона відає те, що буде.
Питаю соціальну працівницю Аллу Сем’янову: а які страви полюбляє поліська довгожителька? Може, в цьому весь секрет її довголіття?
«Вона їсть досить мало, — каже пані Алла, – любить квасолевий суп. Ще часто варю їй гречану кашу — це одна з її улюблених страв. П’є бабця компоти та соки в пакетах. А ось криничну воду не вживає зовсім».
А як сама старожилка пояснює свій такий довго-довгий вік? Коли бабцю питаєш про таке — вона пильно дивиться в очі, пронизуючи поглядом.
«Я й сама не знаю — чого так довго живу, — зрештою промовляє. — Це для мене мов якась оказія… Мабуть, коли смерть до мене приходила, то мене не було вдома. Особливих секретів у мене нема. Треба просто шанувати людей, не лаятися і нікого не клясти».
Тепер стареньку хату Христини Нагорної прикрашає диплом Книги рекордів України, який сповіщає — вона офіційно вважається найстарішою людиною України. А можливо, й навіть усього світу!
Читайте новини ЧЕline у соціальних мережах Вконтакте та Facebook.
