Сьогодні – сумні роковини Сулацької трагедії. Березень назавжди залишиться в скорботній пам’яті жителів цього мальовничого села Володьководівицького старостату. Щороку тут проходили велелюдні мітинги-реквієми зі спогадами, зворушливими та щемливими виступами, організацією книжкових виставок і інсталяцій, поминальної літії.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Корюківська трагедія: масове вбивство з партизанами в «глядацькій залі»
«Цьогорічна епідемічна ситуація у світі та в Україні зокрема змушує нас відмовитися від традиційного зібрання біля школи з покладанням квітів до могили безневинно загиблих під час спалення села фашистськими карателями та їхніми поплічниками. Так, ми не можемо зібратись разом, та ми можемо і зобов’язані пам’ятати страшну трагедію, маємо цього дня знайти час, аби згадати, віддаючи шану закатованим сулачанам. Історію не змінити, на жаль, ця чорна сторінка була в літописі нашого краю. Сулак і Козари. Березень 1943-го. Пам’ятаємо, сумуємо», – написав на своїй сторінці у Facebook голова Носівської ОТГ Володимир Ігнатченко.
Фото з архіву пресслужби Носівської міської ради за 2018 рік.
Отримуйте оперативні новини Чернігівщини – підписуйтеся на наш Telegram-канал – https://t.me/CheLineTv
