Нескорені. Так можна говорити про справжніх ентузіастів і людей своєї справи, котрі, попри всі труднощі, продовжують займатись улюбленою справою та нести її в маси. Лідія Плоска, керівниця пришкільного оркестру в селі Киїнка. Так, так, вам не почулося, пришкільного оркестру. Такі ще існують і продовжують прищеплювати дітям не нові цінності інтернету, а ідеали музики та духовності.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Діти з Чернігівщини поїдуть до Франції вивчати мову
«Раніше тут музична школа була, тепер гурток пришкільний. Займаються 20 учнів. Цьому оркестру вже приблизно 40 років. Був організований ще в 1974-му році. Я ж була ученицею ще першого керівника оркестру та його організатора Бориса Чорнобровкіна. В 1985-му році прийшла до нього працювати. Самим оркестром керую вже понад 20 років. Раніше колектив був більший – приблизно 30 осіб. Зараз працюю з дітками майже кожен день, але і роки не ті, і здоров’я не те. Адже в музичній школі працюю з 17-ти років, а зараз за 50», – розповідає Лідія Плоска.
В оркестрі грають діти з 4-го по 11-й клас. Інструменти в більшості вже дуже старі, адже фінансування мало. Отримують допомогу лише від місцевої влади Киїнки, а працювати доводилося на весь район.
«Шкільні заходи всі обслуговуємо, виступаємо на концертах. Буває таке, що їдемо і на районні заходи. Граємо українську тематику, козацькі марші, гімн, на 9 травня військова музика, різне граємо, але зараз вже таке легеньке. Але жива музика – це жива музика. Вона і звучить по іншому. Це не інтернет», – говорить натхненниця оркестру.
Лідія Плоска поєднує вчителювання музики та курування оркестром. Якщо справа улюблена, це не заважає, а доповнює. Розповідає, що більшості дітей такий старт музичної кар’єри подобається. Але нові захоплення та стандарти беруть своє.
«Комусь подобається, комусь – ні. Вже в них нові пріоритети. А батьки задоволені. Діти займаються, не бігають дурними стежками», – каже пані Лідія.
Крім всього іншого, оркестр вчить юне покоління відчувати одне одного, виховує почуття відповідальності, допомагає подолати невпевненість, пізнається світ музики, його красу і вишуканість.
Пишатись Лідії Плоскій також є чим: її випускники – професійні музиканти, учасники військових оркестрів, є такі, що й створювали власні музичні гурти. За одне болить душа – за майбутнє справи всього життя. Без фінансування – вже й так «останній із могікан» – такий оркестр може зникнути. Тому пані Лідія просить усіх небайдужих: чим можете, допомагайте збереженню таких острівців духовності наших сердець.
