Великий плюс нашого часу – можливість подорожувати і відкривати для себе нові незвідані країни, знайомитися з тамтешніми людьми, побутом, традиціями.
Нещодавно в Грузії побували троє чернігівок Анна Ніколенко-Баєва, Ірина Кулик та Ірина Синельник. Візит стосувався робочих питань. Але враженнями від країни вони поділилися і з журналістом ЧЕline.
Насамперед чернігівки зазначили, що грузини дуже гостинні, люблять українців і гості для них – це надбання. Їх хлібосольні господарі прагнуть нагодувати всілякими смаколиками, від різноманіття яких розбігаються очі.
«Нас часто запрошували на каву поспілкуватися. Звісно, на всі запрошення не могли відгукуватися, бо їх було дуже багато. Традиційні страви – хачапурі, хінкалі. Але грузини радять, що саме скуштувати і в якому регіоні. Кухня в них дуже смачна й ситна, їсти їхні страви – одне задоволення.
Щодо вина, то здається, що кожен грузин, у якого є хоч би маленький клаптик землі, займається виноробством», – зазначає Анна Ніколенко-Баєва.
До речі, гостей із Чернігова здивувало те, що в Грузії практично ніде не почуєш російської мови. Її вже не знає молодь. Немає і жодних написів російською, хіба що залишились деякі старі вивіски в селах. Мови спілкування в Грузії – грузинська й англійська. Грузини дуже цінують свою віру, родину, дуже пишаються країною і людьми, що її населяють.
Не залишила байдужою чернігівок і грузинська природа та мальовничі краєвиди – особливо давні кам’яні храми на тлі блакитного неба та гір. Вигляд вони мають фантастичний, погляд від такої заворожливої краси відірвати дуже важко.
«Специфічна і різна природа у них. Водночас все поєднане і протилежне. Напевне, ще ставлення до життя в них не таке, як у нас. Неквапливі вони і простіше на все дивляться – не зациклюються на якихось проблемах. На позитиві такі. Легше ставляться до різних ситуацій, ніж ми. Сталося, то сталося – вирішимо», – розповідає Ірина Кулик.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Автори віком 80+, рішення старійшин і голосування як на виборах: погляд чернігівок на громадський бюджет по-грузинськи
За словами Ірини Синельник, жителі грузинських міст живуть заможніше, ніж деякі наші громадяни.
«Якщо порівняти звичайне село українське і грузинське, то в грузинському рівень життя буде трішки вищий. Щоправда, тенденція до вимирання сіл теж є. Впливає і глобалізація, коли населення із сіл переїжджає до міст.
Так історично склалося, що вони не вирощують звичної для нас картоплі, бо в них землі не такі родючі, як у нас. Але вони вирощують цитрусові, горіхи, бобові. Прибутковим є садівництво і ягідництво, вирощування горіхів. Такі ініціативи підтримуються на рівні держави», – повідомила Ірина Синельник.
Вона також розповіла, що традиційний грузинський будинок у селах – двоповерховий. Це пов’язано з кліматичними особливостями. Коли надворі спекотно, вони живуть на першому поверсі, де більш прохолодно. А в холодну пору року господарі розміщуються на другому поверсі, де тепліше. І ще особливість, що в будинках живуть великими родинами – кілька поколінь під одним дахом. У Грузії будинок традиційно успадковує молодший син, а старшому батьки мають купити дім чи збудувати.
«Тваринництво їхнє для нас чудернацьке, бо тварини у них – низькорослі, гірські. Незвичні для нашого ока. І вони вільно ходять вулицями і дорогами. Навіть, коли в гори підіймалися, то корови лежали просто на дорозі, їх усі обходили й об’їжджали. Наче в Індії – священні тварини. І свині так само ходять дорогами. У горах – багато овець. Гірських кіз і з закрученими рогами бачили. Бринзу і сир виробляють там. Нам навіть влаштували шоу – показували, як це робиться. Що гарячий сир має тягнутися і що довше він тягнеться, то він якісніший», – каже Ірина Синельник.
Заробляють грузини різними способами. Зокрема, багато хто з них тримає ресторанчики або займається туристичним бізнесом.
Цікавими і контрастними є грузинські міста.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У Чернігові за мільйон гривень збудують майданчик для вигулу собак
«Усе на контрасті побудоване. Це історичне нашарування – маленькі будиночки і сучасні конструкції. Радянський час представлений панельками, Саакашвілі побудував скляний міст над річкою. Щоправда, хай-тек не дуже вписався в атмосферу старого Тбілісі, де навіть у центрі міста можна побачити нетрі. Мерія в Тбілісі взагалі схожа на скляний готель. Родоначальник таких сучасних змін в архітектурі – Саакашвілі, хоча до нього ставлення суперечливе.
У гарному курортному місті Батумі сучасні висотки більш гармонійно вписалися, ніж у Тбілісі. До речі, там квартиру можна купити за таку ж ціну, як і в Чернігові», – розказала Ірина Кулик.
Загалом вражень у чернігівок, які нещодавно повернулися із Грузії, – дуже багато, причому вони позитивні. Тож усім, хто ще не був у цій країні, сміливо радять навідатися до Грузії, бо вона варта, аби побачити її на власні очі.
Ірина Осташко
Фото надала Ірина Синельник
Отримуйте оперативні новини Чернігівщини – підписуйтеся на наш Telegram-канал – https://t.me/CheLineTv
