В Україні вже розпочався цикл рідзвяно-новорічних свят. Один із найочікуваніших моментів у році наразі затьмарений воєнною реальністю нашої країни. Тож замість традиційних святкувань багато хто обирає проведення часу в тихому родинному колі або ж відмовляється від свят узагалі. Водночас в умовах сучасності люди можуть відчувати провину за те, що, наприклад, сповнені передсвяткового піднесення настрою або ж мають змогу зустріти Новий рік із рідними.
Про те, як в умовах війни не картати себе за святкові миті, розпитуємо практикуючого психолога Марину Польовик:
У цей період дуже важливо розуміти, яку допомогу ми можемо надати нашим захисникам або ж тим, хто цього найбільше потребує, і – що найважливіше – допомагати. Ця практика здатна відволікти від негативу та заповнити думки турботами про допомогу.
Також намагайтеся практикувати зміну думок у позитивному контексті: «Світла не було шість годин, а було три і я засмучена» – це негативна думка. Краще розуміти, що «світло було аж ТРИ години, і в цей час ви скористалися його можливостями сповна».
Прикрашайте приміщення вашої роботи та домівки, порадуйте себе та своїх дітей – приносьте собі насолоду від простих речей, шукайте їх.
Головне – навіть в умовах сучасності мати бажання розвиватися, жити, відпочивати повноцінно, а не жити, занурившись у негатив та інформаційний простір. І не забувайте фільтрувати інформацію, яку отримуєте, навіть якщо вона від близьких, бо це може бути спеціальний інформаційний вкид від наших «сусідів».
Журналіст: Таліна Тарасенко
