Великдень – особливе свято. Воно символізує загальне відродження та оновлення світу. Як і кожне велике свято з давньою історією, Великдень має свої традиції.
Великодню завжди передує Великий піст – час відмови від м’ясної, молочної їжі, яєць, а також час духовного загартування. Причому піст традиційно символізує страждання Христа в пустелі.
Найбільш суворо християни постяться в останній тиждень, напередодні Великодня. А також у цей час починається безпосередня підготовка до свята.
Нині вже мало хто дотримується старовинних традиції, більше того, мало хто про них знає. Але деякі особливості Великодніх приготувань таки є.
Марія Шевченко, господиня з селища Березна
Дякую Богу та ЗСУ, що дочекалися цьогорічного Великодня! Повноцінним святом не можу назвати, бо війна внесла свої корективи і не найкращі.
Шануючи традиції козацьких родів нашої сім’ї, паску вже спекла. Не так багато, як випікала покійна мати, яка починала цей процес о третій годині ранку в четвер, попередньо помолившись і добре вмившись у чистій хаті, це ж бо Чистий четвер був. Замішувала тісто в сорокалітровій каструлі, сім’я була велика, тож пасок пекла багато. Атмосфера панувала спокою й очікування. У неї паски вдавалися завжди і були дуже смачні. Батьки тримали господарство, то мати вдосталь клала яєць, масла, молока… Як же я любила ті паски і вже ласувала ними ще гарячими, з молоком. Мати це не схвалювала, але й не забороняла. Діти! Все краще їм! Оформлення пасок було просте: хрестиками, колосками.
А вже за Великоднім столом та й впродовж усього дня потрібно було спробувати не менше дванадцяти пасок. З цим проблеми не було, родина була велика та гостинна.
Я випікаю пасок небагато та й за простішим рецептом, бо перед очима завжди стоїть та величезна каструля…
Тож пасочки вже спекла, прикрасила по-сучасному.
Не роблю акцент на приготуванні страв, у пріоритеті – підготувати подаруночки дітям навчального закладу, в якому працювала до виходу на заслужений відпочинок, і нашим захисникам.
Збереглась у Березні традиція, коли й інші діти, сусідські, родичі, знайомі та незнайомі заходять до хати, щоб привітати з цим світлим святом.
Ми дуже раді їм, готуємося заздалегідь і дякуємо.
А ще я підготувала Великодню локацію. Великодні «коники» вийшли чудернацькі, романтичні і справді дитячі.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Як зібрати великодній кошик і що символізують страви у ньому
Сергій Павленко, село Дягова
Із сільською традицією випікання пасок я не дуже знайомий. Але господині з нашого села завершують цей процес перед освяченням Великодніх кошиків у церкві.
Нині паски виходять смачніші та красивіші, ніж колись. Бо є багато нових складових (родзинки, цукати тощо), які колись було важко дістати…
Здається, в суботу вперше в селі буде вечірнє свячення пасок (за давньою традицією!), а потім ще після 3.00 у неділю.
Це наш отець із ПЦУ провів дослідження, як спочатку все було. У давнину ритуал освячення починався ввечері в суботу, а не вранці в неділю.
Отримуйте оперативні новини Чернігівщини – підписуйтеся на наш Telegram-канал – https://t.me/CheLineTv
Ірина Осташко
Фото надала Марія Шевченко
