Святити на Великдень смачні страви – давня українська традиція. Чого тільки не побачиш у прикрашених кошиках у церквах.
Часто люди несуть святити все, що планують їсти на Великдень. Деякі кладуть туди цукерки, шоколадні яйця, навіть банани та помідори.
Утім, в Україні існують давні традиції збирання великоднього кошика, кожна складова якого щось символізує.
Як правильно зібрати такий кошик, «Українській правді. Життя» розповіла етнологиня та наукова співробітниця Національного центру народної культури «Музей Івана Гончара» Ярослава Музиченко.
Не тільки кошик
Плетені прикрашені вишитими рушничками кошики, здавалося б, є неодмінним атрибутом пасхальних свят. Утім, так було не завжди.
У XVIII-XIX століттях деякі господарі возили святити паски у великих кошелях на возах. Чим вищий був соціальний статус людини, тим більше добра було у нього на возі.
На сході України у церкву на Великдень ходили з ночвами (дерев’яними коритами) та вузликами. На заході країни паску носили у бесагах (перекидній торбі), а іншу їжу клали у кошик.
Паска
Паска – обрядовий хліб – у давнину означав повноту життя і є головним атрибутом свята та великоднього кошика. Тут важливий не тільки рецепт, а й атмосфера, у якій паски печуть.
«Під час приготування паски не можна було лаятися та хряскати дверима. По пасках навіть ворожили. Якщо паска не допеклася, або тріснула – погана прикмета», – каже Ярослава Музиченко.
В Україні було два різновиди великоднього хліба: паска і бабка.
Паска на смак більше нагадувала несолодку булку. Її випікали у спеціальних формах. Наразі ця традиція збереглася на заході України, де й досі дуже популярні такі несолодкі паски.
Також на Великдень пекли бабку – солодку булку на багатьох яйцях і маслі, з родзинками Зверху їх прикрашали візерунками з тіста. Робили хрест з 4 або 8 променів, решіточки і плетіння.
З часом паски еволюціонували до сучасного вигляду: вони здобні і солодкі з родзинками у середині.
Чим багатший дім, тим багатіша паска, яка містить не тільки родзинки, а й шафран, цукати і навіть мигдаль.
Крашанки та писанки
У великодньому кошику мають бути обов’язково яйця. За традицією, вони мають бути саме червоні.
«Яйце вважалося символом Всесвіту і Воскресіння. А червоний – це колір крові, вогню, отже, оберіг», – каже етнологиня.
Великодні яйця з пофарбованою шкарлупою називають крашанками. У кошики їх подекуди клали до 60 штук.
Яйця давали священнику, дітям та всім друзям і знайомим. Також була дуже популярною гра у навбитки, коли люди стукалися фарбованими яйцями. Тріснута яєчна шкарлупа на Великдень символізувала розкриття гробу Господнього та воскресіння Христа.
«Вважалося, що під час гри у навбитки з яйця виходила животворна сила», – каже Ярослава Музиченко.
Яйця носили і на кладовище. Їх прикопували у землю та катали по могилі, вірячи в те, що символ безсмертя допоможе померлим воскреснути.
Окрім крашанок, освячувати носили і писанки, які робилися на повному яйці, якому приписували магічну силу. Розписували і видуті яйця для декору, їх також освячували і використовували як прикрасу.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Жителів прикордонної громади Чернігівщини просять утриматися від участі у церковних обрядах
Свинина
У дохристиянські часи вепра вважали твариною сонця. У легендах та казках «золота щетина» свині уподібнюється до сонячного проміння.
За дохристиянських часів наші пращури кріпили кабанячі ікла в деревину дубів. То була своєрідна жертва богу грози і родючості.
На Великдень українці за традицією запікали ціле порося та несли його святити. Пізніше стали класти у кошик якісь вироби зі свинини: шинку, ковбасу, буженину, сало тощо.
Сіль, часник, мак
Раніше українці вірили, що у великодньому кошику мають бути обереги. Цю роль виконували мак, часник та сіль.
«Клали у кошик це все, щоб відьма у корови молоко не викачала, а також для захисту від злих язиків. Також була традиція біля хати «сіяти» освяченим маком», – говорить етнологиня.
Сіль також вважалася символом достатку.
Масло і сир
Класти вершкове масло до пасхального кошика – загальноєвропейський звичай. Десь кладуть масляного баранця, а десь просто грудку масла.
Сир – не запечена паска під пресом у спеціальній формі чи солодка запіканка – також важлива складова кошика.
Молоко та масло і сир, які з нього виготовляють, використовувалися в різних обрядах, пов’язаних із родючістю. Молоко у давнину асоціювалося з благодатним дощем. Казали, що то небесна корова поливає землю молоком. Також молочні продукти символізують молодість і здоров’я. Адже у народних казках, щоб омолодитися, треба було викупатися у молоці», – розповідає Ярослава Музиченко.
Чи варто класти у кошик спиртні напої
Освячення алкоголю, зокрема, червоного вина у спеціальних пляшках на Великдень – дуже поширений звичай. Утім, за словами Ярослави Музиченко, класти вино у кошик – не обов’язково.
«Горілку класти точно не в традиції. Хоча може хтось і покладе «Кагор», – говорить вона.
Свічка
За словами Ярослави Музиченко, сьогодні свічка у великодньому кошику символізує зв’язок з Богом. Вона розповідає, що Великдень раніше пов’язували з сонцем.
«Багатьом бабусі казали вставити на Великдень до світанку, і чекати, коли зійде сонце, щоб побачити, як воно «грає» — змінює кольори і немов танцює», – говорить етнологиня.
Що кажуть у православній церкві
Протоієрей Православної Церкви України і богослов Андрій Дудченко переконаний, що вміст кошика – неважливий.
«Що у великодньому кошику буде та чи буде він взагалі – це питання другорядне і суті християнської віри не стосується, – сказав він у коментарі «УП. Життя».
Священник вважає, що наразі освячення пасок перетворилося на якесь «квазітаїнство».
«За задумом це – благословення трапези після посту. Закінчується служба, і після цього благословляємо Бога, що подав нам земні дари на розговіння. Люди не хочуть йти на службу, але відчувають потребу якось долучитися до Пасхи і приносять освятити кошик з їжею», – каже він.
На думку Андрія Дудченка, було б добре запропонувати вірянам короткі служби і проповіді про сенс свята, а вже потім благословляти їжу.
Отримуйте оперативні новини Чернігівщини – підписуйтеся на наш Telegram-канал – https://t.me/CheLineTv
