У Менському індустріальному парку зроблять ставку на переробку сільськогосподарської продукції

На засіданні Кабінету Міністрів України, що відбулося 24 січня, уряд вніс до Реєстру індустріальних (промислових) парків Менський індустріальний парк.

Шлях до цього був довгим і непростим, адже перший задум створити на Менщині промислову зону з’явився ще 2014 року.

Індустріальний парк буде створений на земельній ділянці, загальною площею 68,5860 га. Як це відбуватиметься та чим вирізнятиметься цей індустріальний парк – у розмові з Юрієм Стальниченком, секретарем Менської міської ради.

Пане Юрію, реєстрація Менського індустріального парку передбачає, що гроші вже зараз до вашого регіону потечуть рікою?

Не означає. Реєстрація індустріального парку в Реєстрі індустріальних парків України – це, по суті, показник для інвестора. Перший етап створення цього парку був доволі тривалим, адже багато часу зайняло саме оформлення земельних документів. А от концепцію ми змогли спільно з департаментом економіки зробити десь за рік.

На жаль, торік у лютому почалося повномасштабне вторгнення, і ми були вимушені переглядати напрацьовану концепцію індустріального парку. В тому сенсі, що деякі переваги щодо інфраструктури чи транспортні ми передбачали вже з ризиками, що можуть бути певні ризики. Але наявна концепція, на мою думку, передбачає для інвестора отой необхідний вектор, де можна обрахувати максимально всі ризики та побачити, наскільки можливо чи неможливо інвестувати в цей індустріальний парк.

Тож які тепер можливості відкриває реєстрація індустріального парку?

Поки не було концепції й індустріальний парк не був введений у Реєстр, не можна було розпочинати процесу вибору управляючої компанії, не можна було починати розмову про те, щоб розбудовувати інфраструктуру індустріального парку. Скажімо, планувати будівництво очисних споруд або якісь додаткові лінії комунікації, газопостачання, електропостачання. На сьогодні насамперед внесення до Реєстру індустріального парку дає можливість визначитися з управляючою компанією, відповідно до вимог законодавства, адже там передбачається розроблення документації, конкурсний відбір.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Чи варто боятися чернігівцям водяної землерийки: коментар зоолога

Чим займатиметься управляюча компанія?

Управляюча компанія здійснюватиме безпосереднє управління та координацію всіх дій щодо пошуку учасників індустріального парку. Їх ми ще називаємо інвесторами. Це зазвичай не одна установа або один учасник, а для нашого індустріального парку може бути й десять учасників. І це якраз може бути варіант якоїсь кластерної взаємодії. Адже пріоритетом ми поставили переробну промисловість. То це може бути взаємодія між місцевим агробізнесом, що задовольнятиме первинні потреби підприємства переробної промисловості. Наприклад, постачання молока, соняшника. А інвестор може налаштувати вторинне перероблення, скажімо, виробництво олії, цукру чи сухого молока. А кінцевий інвестор може зорієнтуватися на виробництво якогось кінцевого продукту – наприклад, цукерок.

На вашу думку, коли вже можна буде говорити про інвестування?

Нині, за фактом, ми можемо починати говорити про другий етап. Він є заключним перед безпосередньо інвестуванням. Якраз коли визначимося з управляючою компанією, учасниками, то далі почнеться безпосередня розбудова. Знову ж таки, все це не за місяць шукається, але вже є фірми, які цікавляться інвестуванням в індустріальний парк. Уже були звернення в обласний департамент економіки і до нас уже зверталися. Переважно ці звернення стосуються питань надання концепції, щоб ознайомитися з нею.

Це українські чи іноземні інвестори?

Це були неукраїнські компанії. Мені наші українські представники говорили про китайські компанії, про компанії з Євросоюзу. Що вони взяли концепцію на ознайомлення. Після докладного її вивчення кінцевий інвестор розумітиме, чи задовольняє ця концепція нашого індустріального парку його потреби і чи варто йому інвестувати.

Війна їх не лякає?

Держава передбачила низку преференцій. Зокрема розглядають питання щодо передбачення страхування у випадку можливих втрат від бойових дій. І наскільки знаю, йдеться про те, щоб це страхування було за підтримки якихось європейських страхових компаній. До того ж, економіка має працювати і під час війни.

Чому вбачаєте майбутнє саме за переробкою сільськогосподарської продукції?

Переробна промисловість буде основною, тому що ми побачили, наскільки брудну війну ведуть росіяни, вони знищують український народ і ще намагаються шантажувати весь світ голодом. Вони намагаються порушити баланс продовольчої безпеки, який був до війни. Натомість Україна – одна з країн, яка забезпечує велику частину продовольчих потреб країн Європи й Африки. Якщо не буде налагоджено експорт основних продуктів харчування, то світ може постати перед проблемою голоду. Тому ми як сільгоспрегіон обрали якраз варіант переробної промисловості одним із основних. Але водночас це і підтримка наших агровиробників, бо у них з’являться нові ринки збуту і будуть створені нові робочі місця. І в підсумку це допоможе вирішити чимало продовольчих проблем, що можуть виникнути через воєнні дії в Україні. Тому, вважаю, що економіка повинна працювати, і той напрям, який ми передбачили, є доволі важливим, з огляду на потужності не тільки нашої громади, а й Чернігівщини загалом. Ми можемо стати хорошим прикладом інвестування і того, як розвивати й утримувати економіку навіть під час війни.

Отримуйте оперативні новини Чернігівщини – підписуйтеся на наш Telegram-канал – https://t.me/CheLineTv

Спілкувалась Ірина Осташко