За часів СРСР відпочивати на узбережжі моря чи річки, просто неба, біля вогнища з гітарою було нормою. З відкриттям кордонів і популяризацією турецько-єгипетських курортів жага до «дикого» релаксу в українців суттєво зменшилася. Але часи змінюються, гривня знецінюється, а валюта під матрацом закінчується. Тож усе нове – добре забуте старе. Ми згадуємо місця наших батьків і залюбки відпочиваємо за їхніми правилами.
Свій «дикий» відпочинок сучасні відпочивальники-екстремали змальовують доволі романтично. Перечитавши яскраві епітети, і сам уже розмірковуєш: а може, ну його, той all inclusive. Особливо, коли грошей немає.
«…Ласкаво просимо до світу інтенсивних піших бліц-подорожей! Як завжди, спека, тепле море, смачне повітря, достатнє харчування – все для бадьорості і краси організму. Черговий маршрут, точніше його частина, вже підкорилася.
Нові відкриття і досягнення поповнюють нашу скарбничку вражень. Тонус м’язів і бронзова засмага – супутні трофеї якісного активного відпочинку. Гастрономічні особливості для схуднення: коржі з кунжутом, холодне пиво, чорноморська креветка, стиглі фрукти й обмежене невеликим обсягом загалом харчування, що надає такому відпочинку своєї соковитості й гостроти. Адже все це треба тягти на собі. А також подарунок на фініші: вдосталь води з природного джерела біля основи маяка. Думаєте, жарт? Анітрохи. Це саме ті моменти, коли цінуєш кожен ковток. Пройдена «наметово-рюкзачна» дистанція за три дні: 88 км піщано-ракушнякового узбережжя. Спалахи масового скупчення відпочиваючих і місця поповнення запасів відзначені в Залізному порту, Більшовику, Лазурному, Скадовську. Узбережжя від Залізного Порту до Лазурного повністю «забудоване» наметовими містечками, змінюючись організованими пляжами селищ, всюди відчувається ефект присутності. Відпочинок у форматі усамітнення починається з мокрого переходу по шию через протоку між Блакитним і косою острова Джарилгач. Ось саме з цього місця перед вами справжня дистанція задоволення – 42 км безлюдною береговою смугою. І що там попереду – невідомо. Чи вистачить води – невідомо. Якщо ж у своїх силах ви сумніваєтеся, то самі не експериментуйте. З нами вже можна. Берегова смуга місцями в’язка, особливо в цей період, коли відбувається процес акумуляції, і мільйони тонн водоростей із медузами покриваються новим шаром піску. Не знаєш, чи провалиться нога при наступному кроці. І нарешті, чудовий довгоочікуваний фініш біля двох маяків різної епохи, з різницею майже в 100 років…»,- Дмитро Тітаренко, відпочивальник.
І справді! В такому місці, вранці, коли прокидаєшся в тиші, одразу й не розумієш: що навколо? куди поділося море? Однак, розплющивши очі розумієш, що все на місці. Просто це ранок. Це штиль. Перед першими краплями дощу навколо все вщухло. Морський прибій ледь чути, все інше завмерло, як перед затемненням сонця все навколо завмирає. Високі хмари повільно розчиняються і захоплюють половину неба, залишаючи сонцю можливість потішити море своїми самотніми променями. І ці промені, точніше їх віддзеркалення, в кришталевому морі створюють незвичайні геометричні лінії. Миттєвості, коли весь світ чекає!
Є чудове місце й в Одеській області за селом Курортне. Берегова лінія тут подекуди заввишки до 30 метрів. Для доступу до моря в селі і біля нього прориті пологі спуски на пляж. Протяжність пляжу доволі довга. Курортне – зручне місце для любителів «дикого» відпочинку. Є де і машину поставити, і до моря спуститися. З високих обривів відкривається гарний краєвид. Намети тут розбивають біля обриву або ближче до моря, на пляжі. Зважаючи на віддаленість від Одеси та Затоки, на пляжах Курортного небагатолюдно. Морське дно пологе, пісок – чистий і дрібний. Смуга пляжів тягнеться від Курортного до Лебедівки.
