ЧЕline вже розповідав про декомунізаційний конфлікт, який днями трапився у Сновську між активістами та місцевими жителями. Представники «Правого сектору» намагалися демонтувати зірки, серп і молот та таблички на підприємствах. Проте їм це зробити завадили.
Голова Сновської ОТГ Олександр Медведьов в окремому інтерв’ю нашому виданню пояснив, що вирішувати, чи підлягають об’єкти декомунізації, треба на сесії.
«Є пам’ятник, який вважається об’єктом культури, і просто так його чіпати не можна, тільки за відповідною процедурою, яка потребує часу», – розповів він.
Чи насправді це так, вирішили розпитати представника Українського інституту національної пам’яті в Чернігівській області Сергія Бутка.
За словами історика, в таких ситуаціях треба дивитися на те, що демонтувати, бо ситуації бувають різні.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У Чернігові через «оновлений» прапор комуністів трапилася сутичка
«Наприклад, щоб прибрати зображення Леніна і Сталіна в Новгород-Сіверську, достатньо просто доброї волі міського голови і трішки праці місцевої житлово-комунальної служби. Натомість із залізничним вокзалом у Чернігові не все так просто, бо це – пам’ятка місцевого значення. Інколи доводиться заповнювати купу паперів і все одно ухвалювати рішення. Щодо лікарні, яка напроти обласної ради, там усе зробили згідно з процедурою. Півроку чи навіть більше довелося проводити всі можливі комісії. Але ж тут у Чернігівської міської ради була добра воля, а в Новгороді-Сіверському натомість – політична позиція. І нам тепер доводиться витрачати дуже багато часу для того, щоб вирішувати ці питання», – сказав Сергій Бутко.
Історик також висловився з приводу активістів, які самотужки беруться за демонтаж комуністичних пам’яток.
«Місцева влада, коли не виконує закон, виступає в ролі провокатора. Тож першопричина цих дій – у поведінці місцевої влади, яка має проінспектувати всі ці пам’ятки і прибрати. Якщо в якихось моментах сумніваються – Інститут національної пам’яті завжди надасть консультацію. Тож до керівників виникає запитання: чому проблему не вирішили раніше? Адже закон вийшов у 2015 році. Тепер громадянському суспільству або засобам масової інформації доводиться примушувати представників влади до дій, щоб виконати закон.
І це аж ніяк не формальність, а пов’язано з нашою трагічною історією й українсько-російською війною. На цій символіці базується серйозна частина п’ятої колони і тієї ідеології.
Якщо люди чіпляються за старі символи, вони не хочуть прогресу в усьому, і потім марно звинувачувати когось, чому реформи не йдуть, життєвий рівень і зарплати не підвищуються. Бо все це пов’язано», – зауважив фахівець.
