19 січня українці святкують Хрещення Господнє. Цього дня вода набуває цілющих і чудодійних властивостей. Тож багато хто вирішує здійснити традиційне омивання — зануритися в ополонку.
Церква не забороняє пірнати в зимову воду. Але священники просять не вважати цю дію церковною, пов’язаною зі святкуванням Хрещення Господнього.
А чи пірнали в ополонку відомі чернігівці? І взагалі, що вони думають про цю традицію на Водохреща?
Сергій Гривко, народний депутат
Узагалі пірнав, але цього року, на жаль, не було часу. Водночас це наші українські традиції, які, по суті, правильні і дають можливість вийти за межі повсякденного життя! Тому всім бажаю міцного здоров’я та приємних вражень!
Віктор Бистров, депутат Чернігівської міської ради («Наш край»)
Пірнав декілька разів, Не хворів після цього жодного разу.
Станом на сьогодні – вважаю, екстремальна забава.
Олександр Ясенчук, громадський активіст
Так, пірнав кілька разів, так би мовити, спробувати. Але толку від цього не побачив. Немає в цьому сенсу ні релігійного, ні фізичного.
Юрій Дахно, краєзнавець
В ополонку не пірнав ніколи, хоч завжди намірявся, але щось не допускало. Вважаю цю традицію сучасною. Кожен вирішує, як того хоче. Якщо людина має гарне тіло, то можна б і показати, і помилуватися. А дивитись на «тєлєса», від споглядання яких лише хочеться плюнути… Ви мені пробачте!
Михайло Жирохов, військовий історик
Щодо Водохреща маю великі перестороги, оскільки вважаю це свято з великим язичницьким відтінком. І, звісно, ніколи не підтримував традиції пірнання в ополонку.
Олександр Бондар, історик
Кілька разів у дитинстві провалювався під лід, це відбило бажання занурюватися в крижану воду назавжди. Вважаю, що це особиста справа кожного, нічого поганого в цьому не вбачаю, це міністрес для організму, а, як відомо, дозовані подібні міністреси доволі корисні.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: На зустрічі в Сновській громаді обговорили стан справ на кордоні та можливе вторгнення ворога
Надія Балінська, журналістка
Уперше потрапила в ополонку у 1998 році. Купалася без жодної підготовки за морозу -14 із лікувальною метою. Починала пірнати в Дніпрі в Києві, в районі Гідропарку. А у Чернігові ходила в ополонку на Стрижні поблизу «Ялівщини». Робила це не постійно, а лише тоді, коли мала проблеми зі здоров’ям, бо зимове купання допомагає організму вмикати всі свої захисні функції та змушує працювати кожну клітинку, що виробляє при цьому тепло. Щоб не нашкодити, треба дотримуватися лише кількох правил.
Перше – до місця пірнання слід йти пішки тепло вдягненому, щоб розігрітися і навіть спітніти. Друге – роздягатися слід починати знизу, тобто спершу взуття, штани, а потім уже светр і футболку чи щось інше. А вдягатися треба навпаки – спершу верхню частину, а потім нижню. Третє – у воду слід заходити поступово, десь від коліна і по груди, щоб була можливість присісти у воду з головою тричі. Час перебування у воді не повинен перевищувати одну хвилину. Бо, як вчили мене досвідчені люди, купання в ополонці до хвилини – то лікування, а довше хвилини – то вже калічення. Четверте – після виходу з води слід стати на підстелений рушничок і не поспішати одягатися (та вам цього і не захочеться). Розтиратися рушником немає потреби. Бо, як я вже згадувала раніше, кожна клітинка тіла починає інтенсивно виробляти енергію, і від тіла аж пашить, хочеться співати. Спокійно вдягаєтеся і прямуєте додому.
Найвища насолода – купатися саме в мороз: різниця плюсової температури води та мінусової повітря позитивно впливає на життєдіяльність організму і відчуття комфорту. Тому навіть якщо ви ніколи не купалися і чомусь вирішили це зробити – робіть. Гірше від цього ніколи не буде, лише користь. Головне – знати, що все буде добре. Перевірено!
Отримуйте оперативні новини Чернігівщини – підписуйтеся на наш Telegram-канал – https://t.me/CheLineTv
