Ми вже розповідали, що відома майстриня Марія Шевченко із Березни в номінації «Візитівка регіону» стала переможницею проєкту «Мій пиріг незалежності». Особлива випічка пані Марії за старовинним рецептом вразила всіх.
На заході у Києві, що був присвячений тісту й випічці, визначили і переможців конкурсу, де й відзначили Марію Шевченко.
Цікаво, що на заході Марія Шевченко зустріла відомого шеф-кухаря Євгена Клопотенка.
Марія Шевченко традиційно приїжджає на заходи не з порожніми руками. Цього разу вона привезла «березинські балабони» – страву, яка внесена до переліку нематеріальної культурної спадщини Чернігівщини. Цією стравою майстриня пригостила Євгена Клопотенка, який , до речі, про страву чув, але ніколи раніше її не куштував.
ЧИТАТИ ТАКОЖ: Під обстрілами та дроновими атаками: ситуація на прикордонні Чернігівщини й відселення людей
Надія Янчук, директор КЗ «Центр культури і дозвілля» Березнянської селищної ради, пам’ятає, як цю страву готувала її мати.
«У Березні завжди вирощували картоплю, яка була найбільшим багатством. Хорошу картоплю продавали, бо і копійчина була потрібна. А порізану велику картоплю та погризену переробляли на крохмаль, що теж було доволі трудомістким процесом. Готовий крохмаль зберігали у льняних торбинках на печі. І навіть зараз люди виготовляють домашній крохмаль», – згадувала Надія Янчук.
Із тих давніх часів минуло багато часу, але коли нині родичі пані Надії збираються разом і згадують батьків, то обов’язково готують балабони за давнім рецептом.
«Мати зазвичай брала чотири березинські склянки цього крохмалю, трішки підсолювала, а тим часом у печі в горщику вже добре кипів окріп, як кажуть, у ключ. І щоб заварити цей крохмаль, потрібно було дві людини. Бо одна людина маковертом перемішує крохмаль, а інша – потроху наливає води. І цей крохмаль має зліпитися в грудочку, щоб він був не рідкий, а заварений – густо-густо, як тісто на вареники. І його треба дуже добре перемішувати маковертом, який як скалочка, бо ложкою я пробувала – це незручно. І потім накривають усе це рушничком, поки тісто охолоне. А тим часом на пательні в печі підсмажують сало до сухих шкварочок. І цибульку також до сала додавали, теж смажили.
Поки цибуля з салом смажилася – поверталися до тіста. Діставали його з макітри чи іншого посуду, де господиня його замішувала, викладали на стіл і починали трішки обминати. Потім мати брала столову ложку та нарізала нею цю масу і давала нам, дітям, а ми крутили балабони. Вони не мали бути однакового розміру. Ми крутили ці балабончики і було дуже нам весело. І ці балабони виходили як кульки.
А тим часом у каструлі чи в чугунці знову кипіла вода. Мати її трішки підсолювала й у киплячий горщик закидала ці балабони. Помішувала їх і вони варилися упродовж 4 чи 5 хвилин. І вони, мов вареники, як уже сплили, то вже готові. Потім ці балабони діставали та клали на пательню, де шкварчало сало і цибуля», – докладно розказала Надія Янчук.
Після цього страву подавали до столу.
Отримуйте оперативні новини Чернігівщини – підписуйтеся на наш Telegram-канал – https://t.me/CheLineTv
Ірина Осташко
Фото – зі сторінки Марії Шевченко у Facebook
