«Вовк в овечій шкурі»: як транжирити децентралізаційні мільйони та спочивати на лаврах реформатора

Ні для кого не секрет, що Чернігів і ще багато міст як нашої області, так і всієї України, переживають часи активного «марафету» – ремонтуються дороги, облагороджують парки, сквери тощо. Старт цим змінам дала так звана реформа децентралізації – коли місцеві бюджети отримали можливість користуватись частиною власних надходжень, які раніше забирав Київ.

Для порівняння бюджету Чернігова «до» і «після» децентралізації якнайкраще підходять слова екс-керівника управління фінансів Чернігівської міської ради Олександра Мельника: «Це так само, як порівняти: коли ви жили в «хрущівці» однокімнатній, а почали жити в палаці. Десь такі пропорції змін у надходженнях до бюджету міста»

Чернігівці зміни також оцінили, і в більшості їх характеризують так.

Марина Явоненко: «Я, наприклад, дуже задоволена тим, що відбувається в місті. У нас із чоловіком маленька дитина, так от, по-перше, гуляти містом дуже приємно. Це найбільше вражає. Змінюється ландшафт, дороги покращуються, інфраструктура змінюється, стає кращим той самий «Золотий берег». Ви не можете цього не бачити – зміни є. По-друге, я бачу багато можливостей грантових, «Бюджет участі» також. Відбувається це завдяки процесам децентралізації. І, звісно, хай би там що, а прогресивний мер, на мою думку, відіграє велику роль. Плюс ще ми недавно здивувались, дізнавшись, що в Чернігові існує допомога при народженні дитини. Дуже приємно, що в Чернігові такі зміни відбуваються».

Павло Чемериський: «Чернігів змінився за останні два-три роки. Це приємно. Друзі з інших міст приїжджають, теж зазначають, що місто змінилось на краще. Насамперед це дороги, громадський транспорт, парки.

Вважаю, що це однозначно заслуга місцевої влади».

Були й лаконічні, але дуже вичерпні коментарі.

Ратан Ахметов, очільник Корюківської об’єднаної громади: «Я не чернігівець, тому можу лише милуватись. Мовчки».

Як бачимо, про децентралізацію згадують не завжди, а якщо брати людей пенсійного віку, які звикли пов’язувати зміни в місті і в домі з «хазяїном», а не якоюсь там децентралізацією, то всі заслуги, звісно ж, приписують чинному меру Владиславу Атрошенку.

Але є частина чернігівців, які об’єктивно пов’язують шалені темпи реконструкцій із наявністю грошей, так говорить колега нашого міського голови, але в межах Іванівської громади, – Сергій Гарус: «Чернігів змінюється дуже динамічно, але водночас ще дуже багато проблем, які не вирішені. Здебільшого це проблеми застарілих комунальних мереж. Будь-які зміни та будь-які реформи базуються на їх фінансуванні. Тому на запитання, якою ціною, відповідь одна – ціною грошей. Із децентралізацією в міста з’явились додаткові кошти, які забезпечують ці зміни».

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Реконструкція на могилах: чернігівці оцінили заяви мера щодо Болдиних гір

Громадські активісти, які докладніше знайомляться з витратами міського бюджету, також наголошують на змінах. Але вже з власним баченням їхньої ціни та реальних можливостей міста. Вказуючи на роботи без проектів і обговорень, роботи за завищеними цінами і роботи, які виграють «юні» фірми, що їх пов’язують із чернігівською владою.

Павло Муравейко: «Візуально, звісно, змінюється, у зв’язку з тим, що пройшла децентралізація. Але ця тенденція є по всій Україні – в селищах, селах, районних центрах. Однак якість там значно краща, ніж у Чернігові.

Питання – невже в них більше коштів? Ні, не більше, просто вони їх використовують більш раціонально.

Може, в нас потрібно було менше фонтанів і зупинок ставити та прозоро показувати їхню вартість?»

Олександр Гашпар: «Дивлячись, про які зміни йдеться. Якщо говорити про благоустрій міста – Чернігів змінюються, і на це є об’єктивні причини у вигляді фінансової децентралізації, але зазвичай зміни стосуються центральної частини міста і майже не відчутні на його периферії. Якщо йдеться про зміни в підходах до прийняття рішень або в публічності міської влади, то говорити про позитивні зміни майже не доводиться. Бо навіть, якщо взяти благоустрій міста, мешканці Чернігова позбавлені можливості внести свої пропозиції до міського бюджету, позбавлені можливості бути почутими на стадії розроблення тих чи інших міських проектів і – головне – позбавлені можливості ефективно проконтролювати витрачання бюджетних коштів, які мільйонами «закопують» у фонтани, «закатують» в асфальт і «вкладають» у бруківку. І в нашому випадку, коли містом керує бізнесмен, який однозначно має власні інтереси в більшості реалізованих проектів, міська влада не зацікавлена в наданні громадськості вищеназваних інструментів. Якщо говорити про те, якою ціною відбуваються зміни, то все впирається не лише у вартість проектів: інколи страждає історична спадщина міста (яскравий приклад – «парник» біля Катерининської церкви або проведення робіт у центральній частині міста без участі археологів), страждає природа (за останні два роки в місті вирубано близько трьох тисяч дерев, а висаджені «Зеленбудом» декоративні рослини не виконують тієї функції, які мали б виконувати зелені насадження в місті)».

Роман Савченко: «Безперечно, місто змінюється. Якщо брати каденцію нинішнього мера, то зміни є і дуже багато. Серед позитивного можу відзначити роботу «Водоканалу» та ремонт дорожнього покриття. Але часто ці зміни бездумні та невблаганні. бізнес-начало Владислава Анатолійовича задавило в зародку начало градоначальника.

Як змінюється місто? Якщо говорити мовою 90-х «Хороший понт дорожчий грошей» – ось за цим принципом і змінюється місто. Практично всі зміни стосуються центральної частини міста і розраховані замилювати очі людям, які не вникають у суть, того що відбувається. Фундаментальні проблеми залишаються відкритими і погіршуються з кожним роком. Також, на жаль, можна констатувати той факт, що всі проекти спрямовані на збагачення людей, які входять в орбіту інтересів мера, і аж ніяк не на розвиток міста.

Так. Це не «тупе» розкрадання бюджету, як це було за правління «донецького» клану, зараз казнокради діють більш витончено.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Біля РАЦСу запланована масштабна реконструкція

А ті зміни, які відбуваються і про які говорять люди, – це заслуга насамперед децентралізації бюджетів, а місцеві ділки вже почали їх освоювати. Головний же тягар наповнення бюджету лежить на жителях міста, які платять податки. Саме вони і є рушієм змін в Чернігові».

Отак. Висновки робить кожен особисто. Або жити за принципом «дякую, хоч це дали», або ж вимагати від влади, яка фактично є для кожного чернігівця найманим працівником, реальних системних змін швидкими темпами, на що і заслуговують наші містяни.