Врятувати від голоду: на Чернігівщині діти долучаються до підгодівлі тварин
Зима – важкий період у житті мешканців дикої природи. Головна проблема – дефіцит харчів. Долучаються до підгодівлі переважно працівники лісу, єгері, проте на Городнянщині торує лісові стежини до годівниць і підростаюче покоління.
Розказує Сергій Заєць, головний лісничий ДП «Городнянський лісгосп»: «Минулого тижня залучили до роздачі корму лісовим мешканцям учнів нашого класу при лісництві. Розносили корм по годівницях. Для кабанів – кукурудза, зерно. Для кіз, оленів і лосів – сіно, овес, кукурудза. Для зайців – спеціальні снопики з гілок листяних дерев чи кущів.
Підгодовування, як і залучення молоді до таких заходів, проводимо регулярно. Дітям дуже цікаво. Розказуємо про тварин, які в лісі водяться. Вони в нас навчаються 1-2 рази на тиждень – показуємо нашу роботу, вчимо. Беруть участь у заготівлі посадкового матеріалу, збиранні насіння тощо».
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Чернігівців запрошують приєднатися до природоохоронної акції
Про необхідність підгодівлі, її періоди та потребу окремих видів тварин у певних харчах розповідає Микола Пиріг, начальник відділу мисливського господарства обласного управління лісового та мисливського господарства:
«Підгодівля рятує диких тварин від падежу у випадках браку кормів, запобігає низці захворювань, підвищує їхню опірність різним інвазіям, запобігає міграції, запобігає або зменшує потраву лісових і сільськогосподарських культур.
Безумовно, підгодівлю диких тварин здійснюють не цілий рік, а лише в періоди недостачі кормів у місцях проживання мисливської фауни. Це термін браку кормів і труднодоступності до кормів узимку; час відгодівлі молодняку, коли дорослим тваринам тяжко отримувати велику кількість кормів; час повені та інших стихійних лих, коли звірі та птахи нерідко втрачають не лише свої сховища, але й корми», – пояснює Микола Пиріг.
Станом на сьогодні, у зв’язку з погіршенням метеорологічних умов, Чернігівське обласне управління лісового та мисливського господарства ще раніше зобов’язало всіх користувачів мисливських угідь області посилити підгодівлю мисливських тварин, розчищення лісових доріг, організувати рейди з охорони державного мисливського фонду від браконьєрів і здійснювати в угіддях заходи з регулювання чисельності хижих і шкідливих тварин.
Нижче наводимо особливості та норми підгодівлі основних представників фауни Чернігівщини.
Підгодівля лося
Підгодівля лосів сприяє збільшенню чисельності цих тварин. Оскільки лосі вельми неохоче їдять сіно і силос, підгодівля їх здійснюється за рахунок підрубки осичин. Рубати осичини треба по 6-8 штук в одному місці. Дерева, які підлягають вирубці, треба намітити влітку та зняти з них кору на висоті до 1 м шириною 1-8 см, що сприяє збагаченню кори поживними речовинами.
Осичини слід пиляти на висоті 1,0-1,5 м від землі так, щоб під час падіння дерева його стовбур залишався зв’язаним із пеньком, і повалене дерево лягло, спираючись на гілки крони. Тут же треба проводити й мінеральну підгодівлю лосів. Треба підрубувати приблизно 4-5 куб. м осичини для одного лося на весь період зимової підгодівлі.
Рубку дерев слід здійснювати в заздалегідь позначених і погоджених із лісництвами місцях.
Підгодівля оленя
Норма підгодівлі оленя: сіно – 100 кг, силос – 75 кг, кормові пучки – 125 шт., зерновідходи – 50 кг, кукурудза в качанах – 100 кг, коренеплоди – 150 кг на одну голову за сезон підгодівлі.
Підгодівля козулі
Норма підгодівлі козулі: сіно – 25 кг, кормові пучки – 50 шт., зерновідходи – 38 кг, силос – 25 кг, кукурудза в качанах – 50 кг, коренеплоди – 75 кг на одну голову за сезон підгодівлі.
Підгодівля кабана
Норма підгодівлі кабана: зерновідходи – 75 кг, силос – 100 кг, кукурудза в качанах – 200 кг, коренеплоди – 250 кг на одну голову за сезон підгодівлі.
Підгодівля зайця-русака
Норма підгодівлі зайця-русака: сіно – 2,5 кг, силос – 5 кг, снопики зернові – 12 шт., кукурудза в качанах – 5 кг, коренеплоди – 5 кг на одну особину за сезон підгодівлі.
А почему нельзя закрыть охоту на зайца-русака, ведь зверки бедствуют, их и так в этом сезоне мало осталось , озимина под глубоким снегом, передвигаются по снегу с трудом. Зайцы переселяются в населенные пункты ,но и там их стреляют так называемые «горе-охотники», хотя ближе 200м. от насел.пункта нельзя даже заряжать ружье.Получается детки подкармливают а голадающие их стреляют.