День бабака щорічно відзначається 2 лютого. Особливо це свято люблять у США та Канаді, але й українці не лишаються осторонь.
Люди спостерігають за маленькою твариною та її поведінкою. Вважається, що за її діями можна зрозуміти, чи скоро настане весна. День бабака популярний у всьому світі – тепер у багатьох країнах є свої бабаки-провісники.
Чернігівський еколог Юрій Карпенко розповідає, що День бабака – це одна з традицій робити метеопрогнози, яка склалася ще в США 1841 року. Суть її полягала в тому, що спостерігали за поведінкою бабаків. Якщо він бачить свою тінь, то лізе спати назад до нори. Отже попереду буде ще кілька морозних тижнів. А якщо день похмурий, бабак не бачить своєї тіні і не вертається до нори. То виходить, що весна буде рання.
До речі, сьогодні український бабак Тимко, якого традиційно 2 лютого щороку будять для прогнозування весни на біостанції Харківського університету в селищі Гайдари, спрогнозував ранню весну в Україні: її прихід очікується вже за шість тижнів.
«Нове дихання цієї традиції було пов’язано з тим, що у 1993 вийшла комедія «День бабака». Цей голлівудський фільм сприяв популяризації свята в європейських країнах, зокрема й в Україні.
Цікаво, що в Україні є два Дні бабка, перший збігається з американським днем і припадає на 2 лютого, а другий День бабака – 14 березня, на Євдохи. Цього дня люди в давнину виходили в поле, особливо в степовій зоні України і хотіли почути посвист бабаків. Аби зрозуміти, чи рання буде весна і чи на часі польові роботи, чи ще зарано.
Зрозуміло, що ті бабаки, які живуть у нас – вони степові, їх ще називають байбаками. А в Америці – трішки інші види. Нині ж у світі налічується понад 10 видів бабаків. Вони мешкають по всій Євразії і Північній Америці», – у коментарі для ЧЕЛАЙН зазначив Юрій Карпенко.
Між тим, американська традиція робити прогнози, використовуючи бабака, більше схожа на шоу, ніж має під собою якесь реальне підґрунтя. Це підтверджують і синоптики Чернігівського обласного центру з гідрометеорології.
«Бабак – це гризун, причому червонокнижний. Він на зиму впадає у сплячку, коли уповільнюються всі процеси життєдіяльності, зокрема серцебиття, кровообіг й обмінні процеси. Він має прокидатися від сплячки, коли надворі вже тепло і з’являється перша травичка.
Бабаки живуть на сході України. Це степова тварина, причому доволі крупних розмірів. На нього полювали через досить цінне хутро, з якого виготовляли різні хутряні речі, зокрема шапки. Особливо вони потерпали від мисливців у осінній період, коли щільність хутра у тварин збільшується. Тож це одна із причин, чому ця тварина червонокнижна.
А інша причина зменшення популяції – розорювання степів. Це приводить до того, що природне середовище їхнього існування змінюється, і вони вимушені відходити на більш придатні території.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Подробиці про вчорашній обстріл села Єліне, під час якого загинули люди
Є складнощі і через те, що наші класичні природоохоронці вирішили зберігати степи від косіння і випасу. Це призвело до досить сильного заростання територій трав’янистою рослинністю. То для такого крупного гризуна як бабак ці зарості стають непролазними. А їм іноді треба досить швидко рухатися. До того ж, за таких умов бабак – досить гарний об’єкт для полювання хижаків – лисів, вовків та хижих птахів – степового орла, могильника», – розповідає чернігівський зоолог Олександр Федун.
Бабак харчується рослинами, зернами, насінням, овочами й корінцями. Цікаво, що бабак не п’є воду. Йому вистачає вологи, яка є в рослинах.
На Чернігівщині бабаки не водяться, до речі, немає бабака і в Менському зоопарку. Але Олександр Федун каже, що на півдні нашої області можна зустріти родичів бабаків – ховрахів. Вони менші за розміром, ніж бабаки.
«Це такі групові або колоніальні тваринки, які живуть сім’ями. Їм потрібна територія від пів гектара до 6 гектарів, де сім’я бабаків формує нори. На одну сім’ю може припадати від 5 до кількох десятків нір. Причому нора має не один, а багато виходів. Сім’я доглядає своїх дитинчат цілий рік, навчає їх харчуватися, бачити небезпеку. В природі вони живуть 5-6 років, а в неволі – до 10 років, бо мають комфортніші умови і менше загроз», – розповів еколог Юрій Карпенко.
Є ще одна версія, чому прогнози щодо того, якою буде весна, роблять саме 2 лютого. Бо на цей день за григоріанським календарем припадає Стрітення Господнє. Цей день за багатьма народними прикметами вважався показовим – можна було зрозуміти, якою буде погода найближчим часом.
А ще є давні свідчення, що 2 лютого в Європі відзначали не День бабака, а День їжака.
Ірина Осташко
Отримуйте оперативні новини Чернігівщини – підписуйтеся на наш Telegram-канал – https://t.me/CheLineTv
