Темпи реформування в Україні не зменшуються. Освіта, медицина, тепер черга дійшла до адміністративно-територіального устрою. Реформа назріла давно, ще з тих часів, як почали формуватися громади, – приблизно чотири роки тому.
І ось на початку року Кабінет Міністрів вносить до Верховної Ради законопроєкт №2804 «Про засади адміністративно-територіального устрою України».
Саме цей законопроєкт, який, очевидно, через критику зазнає певних змін, і стане стержневим у запланованій реформі.
Одразу про негатив. Експерти почали бити на сполох, ознайомившись із запропонованими критеріями щодо чисельності міст, селищ і сіл.
Так, містом може називатись населений пункт, у якому не менше ніж 20 тисяч людей, до села належить усе, де населення налічує менше як 5 тисяч. До прикладу, такі міста на Чернігівщині, як Остер, Бахмач, Бобровиця, Борзна, Новгород-Сіверський, тобто всі, крім Чернігова, Прилук і Ніжина, можуть стати селищами. А місто Батурин (приблизно три тисячі) та райцентри Срібне (приблизно три тисячі) і Талалаївка (до п’яти тисяч) узагалі можуть стати селами.
У Мінрегіоні так відреагували на побоювання.
«Таке і в голову не могло нікому прийти. Це неможливо», – відповіли там.
Урядовці запевняють: змінити статуси міст і селищ на пониження неможливо, адже закон не має зворотної сили. А от підвищити статус вдасться – наприклад, є села, де населення більше ніж 5 тисяч, тож вони стануть селищами. А селища, де більше як 20 тисяч населення, стануть містами.
Щодо того, яким стане адміністративно-територіальний устрій. Він зміниться. Райони стануть округами і їх поменшає. Так, зараз в області 22 райони, а передбачається чотири. В одному районі має бути не менше як 150 тисяч населення. Базовими будуть громади, котрі об’єднуватимуться навколо чотирьох районів (округів) – Чернігів, Прилуки, Ніжин. Четвертим, північним, райцентром можуть стати Новгород-Сіверський або Корюківка. При районах (округах) діятимуть райради (окружні ради) з виконкомами та префектурами. Наступною територіальною одиницею буде область – обласна рада з виконкомом, також буде префектура з невеликим штатом працівників. Облдержадміністрації не буде.
Про головні плюси та мінуси запланованої реформи розповідає Ірина Грозенко, голова Чернігівського регіонального відділення Всеукраїнської асоціації сільських та селищних рад:
«На мою думку, реформа на часі. Важливо, що громада буде найнижчим рівнем територіального утворення. Коли завершимо формування громад, зможемо вже перейти до другого етапу адміністративно-територіальної реформи, це формування округів (районів).
Щодо негативу в цьому законі, то це те, що замість того, щоб була громада і після неї одразу область, у нас створюють громаду, далі район (округ) і потім область, а ще префектури будуть.
На моє глибоке переконання, у зв’язку з тим, що бракує фінансування на головні галузі – медицина, освіта тощо, – таку гілку влади, як районні (окружні) ради, я ліквідувала б. Так ми зекономили б кошти. В місцевому самоврядуванні треба залишити два рівні – об’єднана територіальна громада й окружні або обласні ради. Три, як передбачено, – це буде чергове роздування штату.
Щодо префектів, то, вважаю, що це правильна потрібна посада, бо в нас сьогодні немає структури, яка контролює правильність, законність нормативно-правових актів, які видають органи місцевого самоврядування», – говорить Ірина Грозенко.
Орієнтовним часом впровадження реформи та зміни адміністративно-територіального устрою називають найближчі місцеві вибори восени цього року.
Отримуйте оперативні новини Чернігівщини – підписуйтеся на наш Telegram-канал – https://t.me/CheLineTv
