Вечір п’ятниці майже все життя асоціюється в мене з дорогою. Забиваєш повний багажник торбами, вмикаєш трохи гучніше, ніж рекомендують лікарі, свіженьку попсичку і, підспівуючи артистам, спішиш до батьківського дому. До речі, вчорашня мандрівка видалася значно приємнішою, ніж зазвичай! Лише уявіть — я отримувала задоволення від кермування! Відремонтовані ділянки траси Чернігів-Корюківка більше нагадували напливи галюцинацій, бо вже не вірилось, що у нас це можливо.
До чого тут соцмережі, спитаєте ви? Все просто, без самчиків, чатів і вподобайок моє водіння стало значно безпечнішим!
Загалом, вихідний в умовах експерименту став для мене прозрінням.
Мала тричі обіграла мене в шахи. З трьох ігор. Зіграла на бандурі всі розучені пісні — неперевершено! Намалювала бабусі картину, бо в неї завтра День народження. Все це ми робили разом, і їй не доводилося просити, бо я була вільна і поруч, а не десь там — в мережевих лабіринтах.
І шок — виявляється, мій тато має незвичні здібності. Віталій Іванович подумки миттєво відтворює слова задом-наперед! Ще в армії про нього навіть писали в газетах, а я про це дізналася лише в 30 років. Бо нарешті знайшла час поговорити з батьками. Поки що він соромиться, але я обов’язково зніму про тата сюжет, бо ви неодмінно маєте це побачити.
А ще, хочу, щоб ви знали. Я ніколи не вважала себе залежною від чогось. Так, я зловживала інтернет-додатками, і зараз вчуся правильно розставляти пріоритети: товаришувати зі справжніми друзями; спілкуватися з людьми, дивлячись їм у вічі, а відтак просіювати крізь пальці пусті слова, пущені в павутиння; робити роботу на роботі, а не даремно просиджувати час в соцмережах і нести хвости додому; приділяти час рідним, відчувати їхнє тепло і найголовніше — по-справжньому дорожити ним…
Читайте новини ЧЕline у соціальних мережах Instagram та Facebook.
не верю журналистам. как всегда все приврут
На какой блог не зайди — Андрей не верит журналистам)))