Київ і область, як одні з найбільш густонаселених в Україні, змогли виставити одразу три батальйони територіальної оборони. Про один ми вже не так давно розповідали, тепер настав час розповісти і про другий – із порядковим номером 12.
Його організація почалася 20 березня, коли було сформовано ядро з п’яти офіцерів. Бойове злагодження перший призов пiдроздiлу протягом місяця проходив на території Чернігівщини — на полігоні «Десна». Перше загальне шикування батальйону відбулося тільки 10 травня 2014 року.
10 червня батальйон був вiдряджений у зону АТО – на Луганщину. Його зоною відповідальності був Новоайдарський район. Воювали бійці батальйону також у Червоному Яру та Великій, Малій Вергунках, на Вергунському роз’їзді, які адміністративно належать до Луганська. Разом із військовими вони 3-4 вересня відступили внаслідок оголення правого флангу оборони ЗСУ в районі Луганська.
3 вересня позиції ЗСУ на трасі Луганськ — Харків, які утримувалися зокрема й бійцями 12-го батальйону, в районі Веселої Гори були прицільно обстріляні реактивною артилерією супротивника.
У ніч на 4 вересня було завдано артобстрілу по місцю дислокації 12-го батальйону в Дмитрівці, чотирма хвилями обстрілу було знищено базовий табір і табори суміжних частин, загинуло двоє вояків батальйону, була втрачена майже вся батальйонна технiка i майно.
3 грудня 2014 року основні сили батальйону за винятком сотні бійців були виведені з зони АТО на переформатування. 6 грудня відбулася урочиста хода військовослужбовців батальйону по центральній вулиці столиці — Хрещатику. Привітати бійців вийшли кілька тисяч киян.
У жовтнi 2014 року 12-й Київський батальйон територіальної оборони переформатували в окремий мотопіхотний батальйон, переозброїли i ввели до складу 26-ї окремої артилерійської бригади.
Після переформатування підрозділи батальйону виконують бойові завдання у Донецькій та Луганській областях України.
Указом Президента України від 14 березня 2015 року один боєць батальйону нагороджений орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня і п’ятеро бійців батальйону — орденом «За мужність» ІІІ ступеня (всі — посмертно). Вручення нагород відбулося 2 квітня 2015 року міським головою Києва В.Кличком під час сесії Київради.
Станом на кінець березня 2015 року у батальйоні було 11 загиблих і 69 поранених.
Втрати батальйону під час війни на Донбасі
- Солдат Шишко Олександр Сергійович. 22 липня 2014 р. був поранений під час ворожого обстрілу позиції сил АТО під селищем Металіст (околиця Луганська) з РСЗВ «Град». Олександр отримав важкі поранення і помер дорогою до шпиталю.
- Молодший сержант Войтенко Олег Андрійович. Загинув 21 серпня 2014 р. під час обстрілу опорного пункту батальйону в районі м. Луганська.
- Солдат Боровик Дмитро Олексійович. Загинув 21 серпня 2014 р. під час обстрілу опорного пункту батальйону в районі м. Луганська.
- Сержант Артюх Юрій Іванович. Загинув 2 вересня 2014 р. близько 15.00 під час артилерійського обстрілу в м. Луганську, Жовтневий район, мікрорайон Красний Яр.
- Солдат Задоянчук Олег Іванович. Загинув 4 вересня 2014 р. під час обстрілу із РСЗВ «Смерч» у селі Дмитрівка в Луганській області.
- Старший лейтенант Ощепков Олексій Вікторович. Загинув 4 вересня 2014 р. під час обстрілу із РСЗВ «Смерч» у селі Дмитрівка в Луганській області.
- Солдат Грачов Олексій Сергійович. Помер 9 жовтня 2014 р. від гострої ішемічної хвороби серця в зоні проведення АТО.
- Солдат Вінніков Олександр Валентинович. Загинув 3 листопада 2014 р. під час виконання бойового завдання в зоні проведення АТО.
- Старший солдат Крижак Віталій Миколайович. Загинув 26 листопада 2014 р. о 16:30 під час перетину блокпосту ЗСУ поблизу с. Райгородка (Новоайдарський район) Луганської області внаслідок обстрілу зі стрілецької зброї автомобіля.
- Молодший сержант Васюк Олег Олександрович. Загинув 30 листопада 2014 р. під час виконання бойового завдання в районі с. Дмитрівка, Новоайдарський район, Луганська область.
- Солдат Полонський Віталій Анатолійович. Загинув 30 листопада 2014 р. під час виконання бойового завдання в районі с. Дмитрівка, Новоайдарський район, Луганська область.
