НЕЗАЛЕЖНІ

«Ми – незалежні»: історія життя та світоглядні принципи Дмитра Смолія

Рубрика «Ми – незалежні»

За 30 років свого життя Дмитро Смолій зі Сновська встиг провести кілька професійних «експериментів»: працював у газовій сфері, торгував автозапчастинами і навіть приборкував вогонь. Нині він – успішний підприємець, щасливий батько і чоловік, а ще – він ровесник України. Адже народився, як і наша держава, в 1991 році.

Про світоглядні думки та президентські «плани» Дмитра Смолія – далі в нашому спецпроєкті «Ми – незалежні».

85245082_579940599400826_6314738639754493952_n

Дмитро Смолій, 30 років, народився і живе в Сновську.

Освіта: Сновська ЗОШ №1, Щорське вище професійне училище лісового господарства, Харківська академія залізничного транспорту.

Сім років пропрацював оператором газової котельні регіонального відділення «Облтеплокомуненерго», відкрив магазин автодеталей, підприємець.

Одружений, із дружиною виховують доньку Вероніку.

Дмитре, ти ровесник нашої держави. 30 років – це значний проміжок часу?

30 років для людини і країни – нетотожні відрізки часу. За цей час людина може певним чином себе реалізувати, досягнути чогось, а от для держави це замалий період. Для розвитку України 30 років точно замало. Ще все попереду. Впевнений, що основні доленосні події нашої держави ще відбудуться. А от основна подія мого життя вже трапилася. Це однозначно народження донечки. Після цього зовсім інакше дивишся на світ. Зараз їй уже п’ять рочків. Тому 30 років для людини – це значний проміжок, а для держави – навпаки. Щось на кшталт початкового етапу становлення.

Чи не вбачаєш якогось символізму в тому, що ти з’явився на світ у той же рік, у який народилася і Україна?

Ні, точно ні. Хоча щороку про це думаю. Але ні. Як і всі мої ровесники, я звичайна людина. Жодних випадків не було в житті, щоб я міг думати інакше.

Україна – дійсно незалежна країна?

На 100% ні. На мою думку, наша країна залежна від багатьох факторів, людей із різних країн і геополітичних процесів. У нас дуже багато цінних копалин, нафти, газу. Бракує лише мудрої та порядної влади. Для себе вони, звісно, мудрі, адже кишені набивають добряче. Кажу як є. Україна як розмінна монета. Ми і наші діти вже залежні від різноманітних траншів. Простий народ буде сплачувати ті борги. Але попри всі ці нюанси, я дуже люблю свою країну. Я тут народився, мені подобається наш народ. Українці щирі, добрі та завжди готові допомогти. В майбутньому хотів би бачити Україну дійсно щасливою. Не хочу, щоб у нас відбувалися тотальні забудови, щоб усе заливали бетоном. Навпаки, мрію про те, щоб було якомога більше мальовничих місць, де можна було б душевно відпочити. Адже нині щойно десь бачать красиве місце на природі, одразу там будують котеджі, бази відпочинку. Я не прихильник такого. Я – за натуральні природні ландшафти. Не хочу, щоб через кілька років донька жила в країні, де ліси були б якимось рідкісним дивом.

Подібна ситуація і з людиною. Ми не можемо повноцінно вважати себе вільними і незалежними навіть у сенсі технологічного прогресу. Все, що ми говоримо, – пишуть, слухають і, впевнений, навіть якось впливають на нашу свідомість. Контролюють нас. Тому поняття вільності і незалежності відносні.

33498884_100588670834768_4395512789637005312_n

В Україні відбулося кілька революцій, які суттєво вплинули на вектор руху країни. Що ти думаєш про революційні події?

Це як у фізиці: ніщо само по собі не виникає і само по собі не зникає. На ці кроки народ пішов через важливі причини. Якби знали, де і як впадемо, то подушку підклали б. Але насправді все вийшло як завжди… Не бачу в тих подіях нічого поганого, але і нічого хорошого. Все має свої причини і свої наслідки.

У чому справжній патріотизм?

Точно не в грошах. Справжній патріотизм – у вчинках, у ставленні до навколишніх, до природи. Патріотизм – у достойному, не «гнилому» і тверезому житті.

Про що мріяв у дитинстві і чи здійснилися мрії?

Хотів бути пожежником, як тато. Але не зовсім все здійснилося, адже пішов в інше русло. Хоча кілька разів був на пожежах і допомагав приборкувати вогонь. Допомагав пожежникам, працював із рукавами і т.д.

76714122_520857721975781_3103120665998262272_n

Які основні проблеми сучасної України?

Основна проблема – це війна. На мою думку, єдиний правильний шлях вирішення цієї проблеми – дипломатичний. Переговори і ще раз переговори. Так, Росія – агресор, але всі війни фактично закінчуються дипломатичним шляхом. Не менш важливою бідою є стан економіки. Гадаю, треба менше брати траншів. Ми вже по вуха в боргах.

Уяви, що ти відсьогодні – президент України. Які три речі ти одразу б зробив?

Одразу закінчив би війну і повернув би Крим. Хоча це лише слова, на практиці, певна річ, це надзвичайно складно. Наступний крок – зробив би з України справжню туристично привабливу країну. В нас надзвичайно красива та багата туристичними цікавинками держава. І третє – почав би ефективну війну проти корупціонерів і корупції. Одна зі складових цього – достойна заробітна плата для українців. Якщо поліцейський чи лікар бере хабар, отже, в нього мала зарплата. Українці заслуговують на краще життя. Ми – нація переможців, доблесна нація воїнів. Ми все своє історичне існування воюємо. Але воюємо за незалежність, за життя і майбутнє. Навіть зараз змушені зі зброєю в руках захищати свою державу. Україна заслуговує бути щасливою.

77076182_520373015357585_4585485828863557632_n

Що таке щастя для тебе особисто і чи щаслива ти людина?

Для мене щастя – це коли не хворіють мої близькі люди, коли живі-здорові друзі. Коли поруч зі мною близькі серцю. Щастя – це життєва гармонія, яка складається із багатьох чинників. І так, я – щаслива людина. І щиро бажаю всім українцям бути щасливими. Вітаю всіх нас із Днем Незалежності. Потерпимо ще трошки – далі обов’язково все буде добре. Все буде Україна!

Спілкувався Павло Солодовник

Ще статті по темі

Back to top button