Кажуть, якщо людина знаходить роботу до душі, то їй жодного дня недоведеться працювати. Це твердження справедливе стосовно чернігівки Олени Куннової, яка знайшла себе і в професії, і в творчості.
Пані Олена народилася та живе в Чернігові. У 1998 року закінчила Чернігівський державний педагогічний університет ім. Т. Шевченка (тогочасна назва вишу) та отримала спеціальність вчителя історії та народознавства, але з викладацькою діяльністю якось не склалося, про що, чесно кажучи, зовсім не жалкує.
Із дитинства її приваблювали книжки: як фізичною формою, так і можливістю занурюватися в різні світи. Змалечку ходила з батьками до бібліотек, сама була активним читачем. До речі, бібліотекарі дівчинці здавалися мало не небожителями, які мають вільний доступ до скарбів – книжок.
Після закінченняпедуніверситету, багато передумавши, Олена Куннова схилилася до того, що більше хоче працювати в бібліотеці, ніж у школі.
«Наприкінці 2005 року доля привела мене до Чернігівської міської бібліотеки ім. М. Коцюбинського. Щоб глибше засвоїти омріяну професію, я вступила до Ніжинського училища культури та мистецтв ім. М. Заньковецької на спеціальність «бібліотечна справа» і у 2008 році отримала диплом із відзнакою.Тепер я в бібліотеці обіймаю посаду головного бібліографа», – зазначає пані Олена.
Водночас, скільки себе пам’ятає, Олена Куннова завжди займалася чимось творчим: малювала, плела спицями, доволі довго вишивала хрестиком, навіть писала оповідання та вірші, але коли в її руках опинилася цифрова фотокамера, все інше відійшло на другий план.
«Колись у моїй родині фотографією захоплювався мій дід Іван Дмитрович. Він був військовим льотчиком, а свої творчі прагнення втілював під час фотографування навколишнього світу та своєї родини. Завдяки дідові я маю чудовий сімейний фотоархів за батьковою лінією.
Я пробую фотографувати в різних жанрах: природу, людей, створювати натюрморти, робити фоторепортажі, тобто все, що мене зацікавить. Якщо кудись їду, фотокамеру обов’язково беру з собою.
Свої роботи на широкий загал я найбільше показую на своїй особистій сторінці на Facebook, іноді відвідую сайт Photographers.ua, беру участь у фотовиставках: клубних та організованих за результатами різних фотоконкурсів. Маю диплом І ступеня в VI Національному фотоконкурсі «Моя найкраща фотографія», посідала перші місця в обласному фотоконкурсі «Життя як книга», отримала диплом ІІІ ступня V Київського весняного вернісажу, є й інші відзнаки, пов’язані з фотомистецькою діяльністю. Також маю кілька каталогів всеукраїнських фотоконкурсів, куди вміщено мої фотографії», – розповідає Олена Куннова.
За її словами, фотографія нині доступна майже кожному. Є можливість одразу переглянути знімок, немапотреби морочитися так, як у плівкові часи. Але не все так просто. Щоб робити хороші кадри, треба розвиватися, навчатися, спостерігати, знати можливості своєї камери та вміти ними користуватися.
«Я переважно займаюся самоосвітою: читаю книжки та статті про фотографію, іноді дивлюся тематичні відеоуроки в інтернеті, роздивляюся роботи видатних фотохудожників… І я дуже рада, що в моєму житті вже понад 11 років є фотоклуб «Прекрасне поруч», який у 2012 році в Чернігівській міській бібліотеці ім. М. Коцюбинського було створено завдяки відомим чернігівським фотографам Віктору Кошмалу та Миколі Турчину.
На роботі знали про моє захоплення фотографією, я часто фотографувала бібліотечні заходи, тому координувати діяльність фотоклубу «Прекрасне поруч» доручили саме мені», –каже пані Олена.
Перше засідання фотоклубу відбулося 22 листопада 2012 року. Завдяки цьому клубу Олена Куннова познайомилася з чернігівськими фотографами, знайшла не тільки однодумців, але і друзів.
На засіданнях основну увагу приділяють обговоренню фотографій. Кожен фотолюбитель має можливість принести на обговорення свої роботи, а також висловити свою думку стосовно робіт інших клубівців. Серед відвідувачів фотоклубу є члени Національної спілки фотохудожників України, які виступають координаторами процесу обговорення та за потреби дають важливі професійні поради.Також активно практикують виїзні засідання, пленери, мистецькі заходита зустрічі з цікавими людьми.
Фотоклуб «Прекрасне поруч» зробив значний внесок у популяризацію чернігівської фотографії. Члени фотоклубу неодноразово ставали переможцями та фіналістами багатьох фотоконкурсів, зокрема й міжнародних,і регулярно представляли як звітні, так і тематичні фотовиставки на багатьох виставкових майданчиках Чернігова та далеко за його межами.
2020 року відбувся дебют фотоклубу «Прекрасне поруч» у Фестивалі фотоклубів України. Колекція з 24-х світлин посіла шосте місце в загальному рейтингу, а фотоклуб отримав диплом лауреата XIV Фестивалю фотоклубів України та подарунковий каталог.
«Повномасштабна війна, певна річ, пригальмувала творче життя нашого фотоклубу, але не зупинила. Щоб підтримати одне одного у важкий час, ми з травня 2022 року почали зустрічатися, здійснювали прогулянки пораненим Черніговом, слухали цікаві розповіді нашого фотоклубівця, історика та екскурсовода Сергія Колотуші й, звісно, фотографували. Дехто з чернігівців звертав увагу на компанію з фотоапаратами, але ми пояснювали, що ми з фотоклубу – і все було нормально.
До річниці початку повномасштабного вторгнення в Чернігівській міській бібліотеці ім. М. Коцюбинського наш фотоклуб представив фотовиставку «Чернігів: незламна весна 2022-го». Основу експозиції становили фотографії, зроблені фотоклубівцемВасилем Катіманом під час облоги. Василь Віталійович на презентації згадував, як його затримували, вимагали пояснень, наполягли на видаленні частини фотографій, але все ж таки дещо зберегти вдалося. Ці зафіксовані миті – свідчення страшного злочину, який росія вчинила проти нашого рідного Чернігова», –пояснює Олена Куннова.
25 травня 2023 року клубівці почали, як і раніше, двічі на місяць проводити засідання. Спочатку збиралися в Бібліотечному пункті на П’ятницькій, а нещодавно, коли відремонтували пошкоджену російською ракетою Чернігівську міську бібліотеку ім. М. Коцюбинського, повернулися до її читального залу.
19 грудня в Науковій бібліотеці Національного університету «Чернігівська політехніка» фотоклуб презентував звітну фотовиставку, яка має назву «Виставка, відкладена війною». Декілька останніх років поспіль на засіданнях проводять клубні фотоконкурси, з фотографій-переможців потім формують звітні виставки.
«На початку 2022 року ми готували чергову звітну фотовиставку, планували на березень відкриття, протерашистське вторгнення змусило в той час згорнути творчі плани, але ми все ж таки цю виставку, відкладену війною, зробили.
Організатор та куратор клубних фотоконкурсів – знаний чернігівський фотохудожник Сергій Тарабара. Він також є членом Національної спілки фотохудожників України, йому під силу в багатьох жанрах зробити чудові світлини. І я не знаю нікого з чернігівських фотографів, хто мав би стільки найвищих нагород національних і міжнародних фотоконкурсів.Від усього фотоклубу я хочу йому подякувати за чималу роботу з організації та впорядкування фотовиставки, яку ви можете зараз побачити, завітавши до «Чернігівської політехніки», –покликала на захід усіх охочих Олена Куннова.
До речі, чернігівців, яких цікавить фотомистецтво, вона запрошує на клубівські засідання, що відбуваються за адресою Княжа, 22. Для читачів бібліотеки вхід вільний. Про час засідань можна дізнатися в групі фотоклубу на Facebook(https://www.facebook.com/groups/295916453852678).
Спілкувалась Ірина Осташко
Фото з архіву Олени Куннової
Отримуйте оперативні новини Чернігівщини – підписуйтеся на наш Telegram-канал – https://t.me/CheLineTv
