Люди

Краєвиди, які дарують спокій і натхнення жити: художнє захоплення чернігівської журналістки

Кажуть, що талановиті люди талановиті в усьому. Ця істина стосується і знаної на Чернігівщині журналістки Наталії Потапчук, яка нині на заслуженому відпочинку, але хисту до написання захопливих статей не розгубила, потроху музикує та має купу інших прагнень. А не так давно вона ще й захопилася малюванням. Щоправда, на звання художниці Наталія Потапчук не претендує, бо є над чим працювати і що вдосконалювати, однак роботи цілком пристойні. Про нове хобі журналістки – далі в розмові.

Пані Наталіє, як у вашому житті з’явився потяг до живопису?

Усе своє доросле життя я вважала, що не маю ніякісіньких здібностей до малювання, тож навіть бажання брати пензлика в руки не виникало. Аж доки дев’ять років тому не придбала дачу в Седневі…

Вчитися ще не вчилася, відеоуроків переглянула дуже мало, бо це потребує часу, а його я волію витратити на неймовірну антистресову медитацію пензликом.

Мажу, як на душу лягає, потроху вчуся, шукаю свої фарби…

Тобто для вас малювання – це своєрідна терапія?

Так. Малювання – один із відомих видів арттерапії і саме так я ставлюся до свого нового захоплення. Я не претендую називатися художницею, бо, чесно, поняття не маю, чи є у мене відповідний хист. Нещодавно почула, що малювати може навчитися кожен охочий, тож «задирати носа» мені ще зарано. Якщо мої малюнки оцінюватиме професіонал, то він, гадаю, одразу скаже, що я дилетантка і не вмію писати аквареллю. І це дійсно так. Бо я ще не опанувала жодної техніки малювання акварельними фарбами і взагалі образотворчого мистецтва ніколи не вчилася. Я знаю, що в нашому роду в багатьох є (чи був) художній хист, але мене особисто до малювання ніколи не тягло. В моєму особистому архіві зберігається альбом, де я 13-річною школяркою кольоровими олівцями малювала інопланетян, яких сама вигадувала. Ото і весь мій попередній досвід в образотворчому мистецтві.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Унікальна знахідка: під Черніговом віднайшли стародавній дерев’яний човен

Ви вже сказали, що ваші художні проби почалися в Седневі. Як усе сталося?

У 2014 році я познайомилася з чернігівським художником-пейзажистом, який став мені близьким другом. Ми разом купили дачу в Седневі, проводимо там багато часу, в усі пори року я фотографую пейзажі (часто в одних і тих місцях), і ці світлини завжди неповторні. Природа в Седневі унікальна! Спостерігаючи за роботою мого друга (а він пише олією на полотні), я часом шкодувала, що сама так не вмію, бо надто вже Седнів надихає (недаремно ж там є Всеукраїнський будинок творчості художників). Віднедавна навіть почала наспівувати вірш нашої незабутньої Ганни Арсенич-Баран «Я не художник, ой як жаль», думала, що вийде гарна пісня. Та от недавно, у січні цього року, мені захотілося ризикнути. Для проби я купила набір шкільних акварельних фарб, кілька пензликів і папір формату А4. Спробувала – і щось вийшло. Придбала ще один набір фарб, палітру і взялася малювати Седнів. Відкриваю на комп’ютерному моніторі одну зі своїх улюблених світлин, вмикаю гарну музику та медитую за допомогою пензлика. Ніколи не думала, що малювати мені так сподобається. Це такий релакс, такий спокій… Жодних думок, час летить непомітно, на повітряні тривоги не зважаю… Чудове заняття!

Як часто беретеся за пензлик?

Малюю нечасто і здебільшого пізно ввечері, при світлі настільної лампи, бо вдень ніколи – маю багато інших справ, творчих захоплень і задумів.

Малюю поки що лише пейзажі – реалізовую свою давню, нездійсненну, як вважала, мрію писати Седнів. Сподіваюся взимку таки подивитися уроки малювання аквареллю і, по можливості, опанувати якісь техніки. А поки що вецькаю пензликами, як мені вдається і як душа просить.

Чи не виникає бажання показати свої роботи людям?

Про якусь виставку навіть думати смішно: художнього досвіду в мене – усього сім робіт за пів року Бачу, що кожен наступний малюнок виходить кращим за попередній, а отже, є сенс рухатися далі.

Що я й планую робити. Ми далеко не завжди знаємо, якими здібностями наділені і на що взагалі здатні. Тому пробувати щось нове для себе – справа, вважаю, вдячна.

Спілкувалась Ірина Осташко

Фото – Наталія Потапчук

Отримуйте оперативні новини Чернігівщини – підписуйтеся на наш Telegram-канал – https://t.me/CheLineTv

Ще статті по темі

Back to top button