Рубрика «ЛЮДИ»
Вийшовши із зони комфорту ти розумієш, наскільки це кльово»!
Інна Кужель, менеджер із реклами, любить мандрувати, гори, море і читати
Народилася я в Чернігові. Навчалася на технологічному факультеті, тоді ще в Чернігівському національному педагогічному університеті імені Т.Г. Шевченка (нині Національний університет «Чернігівський колегіум» імені Шевченка. – Ред.). Факультет обрала випадково і несподівано для себе. Трудове навчання було зовсім не найулюбленішим уроком у школі, але інформатика мене підкупила.
Мабуть, мало хто в 17 років точно знає, чим хоче займатись у майбутньому. А хто знає, то я йому щиро заздрю. Однак я ніколи не шкодувала, що обрала саме цей факультет!
Адже я тут знайшла багато друзів, я багато чого навчилася тут. І після закінчення університету ще й пропрацювала там майже три роки старшим лаборантом на кафедрі технологічної освіти та інформатики. Сьогодні я працюю менеджером з реклами у відділі маркетингу «ТРЦ Голлівуд».
Хоч як би банально це звучало, але в дитинстві мріяла стати вчителем. Завжди обожнювала грати у школу, заводила журнали, де ставила оцінки своїм учням – іграшкам…
Якби мені хтось ще років два тому сказав, що я різко зміню сферу своєї діяльності та працюватиму у сфері маркетингу, я не повірила б! Адже я та людина, якій дуже важко щось змінювати у своєму житті.
Однак, вийшовши із зони комфорту, ти розумієш, наскільки це кльово! І життя змінюється на краще.
Одного дня мені зателефонувала моя дуже хороша знайома, яка запропонувала роботу у відділі маркетингу в «Голлівуді». За що я їй дуже вдячна! Спершу я працювала помічником івент-менеджера, а пізніше звільнилося місце менеджера з реклами і мені запропонували цю посаду.
Люблю читати. Але мені це вдається якось «синусоїдно». То багато читаю, то, навпаки, бракує часу. Найбільше люблю читати детективи або книжки з психології. Остання книга, яка на мене справила велике враження, – це «Правда про справу Гаррі Квеберта». Хоч це і просто детектив, але там дуже несподівана та небанальна кінцівка. А також там порушено багато морально-етичних тем.
Для мене ніколи не перестане бути актуальною Земфіра. Є навіть мрія побувати на її концерті.
Мрію багато про що. Але це здебільшого банальні речі. Мабуть, просто хочеться бути щасливою.
Мені дуже важко сказати, що саме для мене щастя. Оскільки можуть зробити щасливою глобальні речі – наприклад, здійснення якоїсь давньої мрії, яка здавалась нездійсненною. Також можна бути щасливим, коли будуть поряд твої близькі люди, коли будеш займатися улюбленою справою. А можеш просто на прогулянці купити якісь листівки, і саме ця покупка зробить тебе щасливим. Недарма кажуть, що щастя – в дрібницях.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Люди: Мудрість думок і мрії вчителя з глибинки Романа Василенка
У дитинстві був період, коли я хотіла стати президентом. Але коли стала дорослою, то зрозуміла, що політика явно не для мене.
Намагаюся планувати свій час. Я люблю на вихідних точно знати, чим я буду займатись. Тому намагаюся їх планувати заздалегідь. І робочий день теж доводиться планувати, все записувати. Адже бувають дні, коли дуже багато різних завдань, вони можуть бути з різних сфер, і ти розумієш, що дуже важко все це тримати у своїй голові.
Коли ти розумієш, що тобі треба щось обов’язково зробити, хоч як би ти цього, можливо, і не хотів, і нікуди тобі не дітись, то зазвичай ідеш і робиш, навіть якщо ти дуже лінуєшся.
Гроші – це впевненість у завтрашньому дні!
Якщо нападає депресія – треба кудись їхати! Кудись у незнайоме місце. Або в місце, де тобі добре. Треба «перебити» ці негарні емоції якимись новими та позитивними. А подорожі завжди покращують настрій. Особливо, коли це, наприклад, подорож до моря.
Дуже люблю подорожувати. Мені напрочуд сподобалося в Дрездені. Була шокована тим, як люди відбудували історичну частину міста після майже повного знищення її під час Другої світової війни. Ніколи не подумала б, що це все реконструкція. І ще сподобалось у Барселоні. Гарне і нетипове європейське місто, там живуть дуже доброзичливі люди.
Завжди неймовірно любила і люблю Одесу, оскільки там є море, а море я обожнюю в будь-яку пору року. А ще люблю за те, що там дуже гарний центр, гарна архітектура. І також мене дуже вразив Буцький каньйон. Кілька років тому мені вдалося там побувати, я була просто в захваті від краси природи там! І, звісно, в горах класно. Але я не любитель екстремального відпочинку, тому в горах я просто люблю милуватись ними за чашечкою гарячого какао.
У Чернігові дуже люблю Ялівщину. Там мені затишно, я завжди почуваюся там спокійно. Сподіваюся, що в майбутньому Чернігів займатиме не останні місця в рейтингах економічного розвитку, демографії, освіти, а перші.
Сподіваюсь, що наш регіон зможе стати кращим за всіма показниками.
