21 квітня в Чернігові попрощалися із захисником України – Андрієм Олеговичем Довженком. Він загинув 11 квітня 2026 року.
Рідні та друзі згадують Андрія як щиру й відкриту людину, яка завжди була поруч, коли хтось потребував допомоги.
«Це був мій кращий друг, душа компанії, добрий, справжній, найкращий», — Юрій Ковтун – кращий друг загиблого захисника України Андрія Довженка.
«Він душею компанії завжди був. Я ніколи не бачив його сумним, у нього завжди все було класно, він завжди був веселий. Такий чувак, який завжди виручить із біди, допоможе в усьому, в чому потрібно», — Віталій Пилипів – друг загиблого захисника України Андрія Довженка.
Андрій народився 15 червня 1990 року. Виріс у Чернігові. Закінчив Педагогічний університет. Працював із деревом, був майстром своєї справи та співзасновником крафтової майстерні. До війни був активістом громадської організації «ЕкоМісто». Ремонтував велосипеди і передавав їх дітям із родин переселенців, малозабезпеченим сім’ям, багатодітним родинам та людям похилого віку по всій області.
«Андрій був дуже активний, дуже добрий. Він дуже гарна людина», — Володимир Калібаба – друг загиблого захисника України Андрія Довженка.
Андрія Довженка мобілізували в липні 2025 року. Після проходження навчання він служив у мінометній батареї 4-го аеромобільного батальйону 77-ї окремої аеромобільної бригади штурмових військ ЗСУ. За плечима мав три бойові виходи «на нуль». Під час одного з них у складних умовах виносив поранених побратимів на собі.
«Він пішов служити, не відмовлявся. Там йому все подобалося. В принципі він був на передку. Він забрав частину мене з собою. Все найкраще… Нічого вже не буде краще, ніж було з Андрієм», — Юрій Ковтун – кращий друг загиблого захисника України Андрія Довженка.
Журналіст: Таліна Тарасенко
Оператор: Ангеліна Лабута
