На Чернігівщині вчитель розшукав нащадків козацького роду

Перед Старим Новим роком, 13 січня, в Сновській бібліотеці зібрались нащадки рогізківських козацьких хуторів. Головним натхненником такого вивчення історії рідного краю став Іван Стасенко, вчитель історії Рогізківської ЗОШ. Він дослідив історію виникнення хуторів і козацьких родів – їхніх засновників.

Під час заходу відбулися цікаві екскурси в історію, прозвучало багато запитань і спогадів.

Уся ця робота увінчалась книжкою Івана Стасенка «Рогізківські козацькі хутори»

Про необхідність таких заходів розповідає Ніна Мокросноп, директор Сновської бібліотеки.

«Мета таких заходів – поширювати історію нашого краю. Як кажуть, треба знати сім колін, тоді будеш своє життя правильно будувати. Під час нашої зустрічі деякі присутні нащадки козаків говорили, що все життя прожили, а не знали, що з козацького роду»

Зібрались нащадки засновників двох хуторів – Радишевського і Семенківки. Перший хутір не існує ще з 40-х років – серед його представників була одна людина. Його засновники – це козацькі роди з прізвищами Ротозій та Сорока.

Щодо Семенківки, яка раніше мала назву Скопичків, то тут було 25 представників. Пішли вони від козака Василя Семенка. Рід мав сім гілок, які на сьогодні живуть, як кажуть, по всьому світу – Білорусь, Росія, Україна. Зокрема в нас це Сновськ і Рогізки.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Від козаків до атовців: Держархів презентував фонд «Герої не вмирають»

Вивчення історії рідного краю, за словами Наталії Дробненко, начальника відділу культури і туризму Сновської громади, – це пріоритет у культурному розвитку регіону.

«Краєзнавство, вивчення історії свого роду – дуже важлива тема для нас. Знаєте, ми живемо одномоментно. Забуваємо навіть те, що було вчора. В буденних клопотах забуваємо свій рід, свої корені. Через це в чомусь втрачаємо свою самобутність, національну ідентичність, можна навіть сказати – державність».

Також, за словами Наталії Дробненко, тема вивчення рідного краю викликала чималий інтерес і не тільки серед мешканців громади. Багато звертались тих, хто вже давно виїхав, навіть за межі країни – цікавились історією своїх предків.

«Тим, у кого батьки звідси родом або вони самі давно покинули наші місця, цікаво, як ми живемо, що в нас відбувається. Можливо, з часом приїдуть на Сновщину як туристи», – зазначила пані Наталія.