Чернігів – найбагатше місто України. За ціною «комуналки»…
*Актуально
Не за горами старт нового опалювального сезону, тож якою буде комунальна зима для чернігівців? Прогнози тут і справді цікаві. До речі, погода восени 2020-го та взимку 2021-го очікується теплішою, ніж зазвичай. За оцінками вітчизняних синоптиків, українців чекає тепла зима. Ймовірність того, що зимові місяці в Україні будуть дуже морозними, становить менше 10%. Але на цьому хороші новини для нас закінчуються. Бо тепла зима не означає автоматично і дешеву плату за комунальні послуги. Тим паче, в Чернігові, де ціни на «комуналку» традиційно – у ТОПі найдорожчих в Україні.
Мало того, з 1 вересня ГК «Нафтогаз України» підвищила ціни на газ для своїх побутових клієнтів за місячним контрактом – з 3,24 грн/куб м у серпні до 4,7 грн/куб м у вересні – на 45%, за річним контрактом ціна зросте з середини вересня – з 4,73 грн/куб м до 5,24 грн/куб м – на 10%. Це автоматично вплине на вартість гігакалорії опалення для тих підприємств теплогенерації, що працюють на блакитному паливі. Це критично позначиться на чернігівцях, бо тут один з основних постачальників опалює житло переважно за допомогою газу – це АТ «Облтеплокомуненерго». Із 38 його котелень у місті 32 працюють виключно на блакитному паливі.
Тож спробуємо розібратися, скільки нині платять комірного чернігівці і наскільки це б’є по їхніх кишенях, порівняно з іншими українськими містами? І в чому причина таких сум?
«Золоте» тепло
Якщо оцінювати тільки за платіжками, то в Чернігові живуть найбагатші люди України. І це аж ніяк не голослівне твердження!
Та спершу цифри, які оприлюднив сайт Міністерства розвитку громад та територій України (Мінрегіон). Там зазначені середньозважені тарифи в базових підприємствах по регіонах України і тут, начебто, Чернігів і має непоганий вигляд із показником у 1737,61 грн за гігакалорію. Водночас найдорожча вартість централізованого опалення – гігакалорії – у Кропивницькому: 2137,81 грн. Найдешевша – 1204,62 грн. Чернігів знаходиться десь посередині цього тарифного рейтингу: для абонентів АТ «Облтеплокомуненерго» 1781,23 грн/Гкал, для абонентів ТОВ «Технова» – дешевше – 1 598,94 грн/Гкал (із лічильниками).
Але це лише на папері. Насправді справи не такі оптимістичні, бо в усіх обласних центрах, які мають приблизно однакову з Черніговом кількість населення (285 тис.), вартість гігакалорії суттєво нижча. Приклади? Будь ласка! Полтава (285 тис. населення) – 1596,93 грн, Суми (265 тис. осіб) – 1559,67 грн, Житомир (266 тис. осіб) – 1558,32 грн. Варто зазначити, що у всіх цих містах середня зарплата у червні помітно вища за чернігівську: у Чернігові – 9621 грн, тоді як у Сумах – 10 012 грн, у Житомирі – 10 049 грн, а у Полтаві взагалі 10 973 грн. Мало того, в Києві вартість опалення у платіжках теж суттєво нижча, аніж у Чернігові – 1654,41 грн/Гкал. Які у Києві зарплати, і так усі знають.
Із підігрівом води ситуація ще абсурдніша. Містянам дешевше гріти воду за допомогою електроприладів, ніж платити за нарахуваннями, що їх надсилає ОТКЕ. Вартість підігріву 1 кубометра холодної води, відповідно до даних на сайті постачальника, з використанням сушарки для рушників коштує 103,48 грн.
Ми отримали платіжку від однієї чернігівської родини. Там на місяць двоє людей використовують 6 кубометрів гарячої води. За це ОТКЕ надіслала за липень квитанцію на 620,88 грн. При цьому така сама кількість води, прогріта бойлером (лічильник звичайний, прилад працював 12 годин на добу, стільки ж часу щодня подається гаряче водопостачання ОТКЕ) плюс витрати холодної води за тарифом у 10,524 грн/куб м сукупно коштуватиме 365,44 грн. Тобто різниця становить приблизно 60%. І це ще без урахування вересневого здорожчання газу!
Чому так відбувається?
Чому така суттєва різниця в тарифах? По-перше, у ресурсі: ТЕЦ використовує вугілля, що значно дешевше, у ОТКЕ – газ. По-друге, у власниках. Бо серед бенефіціарів «Облтеплокомуненерго» фігурує і прізвище чинного міського голови Чернігова Владислава Атрошенка. Така заява лунала з уст народного депутата від 205-го округу Олега Семінського в лютому цього року під час засідання Комітету з питань енергетики та житлово-комунальних послуг.
– Дійсно, є міста, у яких тарифи контролює місцева влада і при цьому ціни у платіжках адекватні. Але, на жаль, це не про наш Чернігів. У нас ситуація кричуща. Тарифи на тепло підконтрольні місцевій владі і водночас мер Атрошенко є бенефіціарним власником теплокомуненерго. Маємо необґрунтовані й непрозорі тарифи на тепло. Ціни просто виставлені і люди отримують нечесні платіжки. Цьому треба покласти край.
Ще раніше, у 2019-му, тодішній глава Міністерства юстиції Павло Петренко взагалі назвав ситуацію з нарахуванням тарифів за опалення у Чернігові змовою. На його думку, тарифоутворення в місті контролюють так звані «енергетичні барони».
– Ціна газу в Україні однакова для населення. Ціна тепла кардинально відрізняється в різних населених пунктах. Навіть утричі є. Беремо для прикладу Чернігівці та Чернігів. У Чернівцях вартість тепла 1200 грн, у Чернігові – 1700 і деякі – по 1900. На місцевому рівні місцеві теплопостачальники спільно в змові з органами місцевого самоврядування встановлюють ціну на тепло. Крім вартості газу, втрат, ще додають повітря.
Монополія на тепло?
Депутат Чернігівської міської ради від «НАШОГО КРАЮ», ексзаступник міського голови з фінансово-економічних питань Віктор Бистров зазначає: міська влада де-факто давно впливає на вартість тарифів. Чого варті заяви міського голови Владислава Атрошенка кілька років тому, коли він «грозився» заборонити місцевим забудовникам зводити житло з індивідуальним опаленням, мовляв, це шкодить інтересам підприємств – централізованих постачальників теплової енергії, тому з 2017-го місто не надає дозволи на проєкти будинків та квартир з індивідуальним опаленням.
– Хоч автономне опалення і не є дешевшим, проте точно раціональнішим: ти можеш вимкнути котел, коли на вулиці тепло, і включити, коли холодно. Тобто не залежиш від графіку роботи комунальників та опалювального сезону! – вважає депутат.
На його думку, чинний очільник міста найбільше зацікавлений у тому, аби підприємства теплової генерації Чернігова працювали за єдиним тарифом, мали стабільний високий прибуток, тобто монополізувати цю сферу. Де ж тут інтереси громади? – запитують нас читачі. А ніде, відповідаємо. Їх немає.
Непрозора тарифна політика ОТКЕ та впливи міської влади призвели до того, що ще торік, за уряду Володимира Гройсмана, Облтеплокомуненерго потрапило до антирейтингу Міністерства юстиції, як постачальник із одним із найбільш переоцінених тарифів. Що цікаво, навіть Мін’юст не зміг визначити, хто є кінцевим бенефіціаром цієї загадкової установи. Також через постійні борги компанії була відкрита справа про банкрутство!
До антирейтингу постачальників потрапило й інше чернігівське підприємство теплової генерації – ТОВ «Технова»: через реєстрацію компанії в офшорній зоні на Кіпрі.
У 2019-му в уряді Гройсмана порахували: треба встановити граничну межу вартості тарифу на опалення по всій Україні для міст обласного значення – 1400 грн/Гкал, або 35,21 грн/кв м. За тодішньої вартості опалення та підігріву гарячої води – економія становила б майже 20%. Однак ця ініціатива наразилася критику з боку чинних міських можновладців. Владислав Атрошенко вважав, що тарифи і так нерентабельні, бо 70% їхньої складової йдуть на оплату вартості палива, відповідно, і таке коригування меж платіжки чиновник теж вважав недоцільним.
Обіцянка-цяцянка
Ще обираючись на посаду міського голови у 2015-му, Владислав Атрошенко обіцяв знизити тарифи на тепло вдвічі і про цю обіцянку очільнику міста нагадує сайт «Слово і діло» https://www.slovoidilo.ua/promise/36087.html, але вже сьогодні можна говорити – цю обіцянку мер точно не реалізує. Навпаки, в Чернігові діють одні з найдорожчих по Україні тарифів на тепло!
Віктор Бистров, депутат міської ради:
– Гадаю, зараз буде корисно для чернігівців пригадати все, що на початку своєї каденції обіцяв міський голова і що він реально виконав. Особисто я раджу чернігівцям бути уважними, вдумливими. Бо, на моє переконання, тарифи не повинні бути елементом збагачення певних компаній чи людей. Вони повинні бути прозорими, вартість тепла – однаковою по місту, і встановлюватися не за найвищою межею, а за найнижчою, як у «Технови». Абоненти мають право обирати, від кого вони хочуть отримувати послугу, і мати можливість опалюватися дешевшим постачальником, і місто повинно забезпечити технічно транзит дешевого теплоносія та гарячої води й зробити це навіть для таких віддалених районів, як Масани чи ЗАЗ. Окрім того, мешканці міста повинні отримувати гарячу воду цілий рік і цілодобово, а не за шалені гроші й на кілька годин, ще й прогріту абияк. Ось що повинен робити той голова міста, який дбає про інтереси громади!
Отже, підбиваємо підсумки. За рівнем доходів Чернігів є одним із найбідніших обласних центрів України. Однак через інтереси певного невеликого зацікавленого кола осіб у найпівнічнішому регіоні діють мало не найвищі тарифи в країні, вони суттєво вищі за столичні чи навіть ті, які є у курортній і зовсім не бідній Одесі.
Обіцянки, які щедро роздавалися ще 5 років тому щодо комунально-тарифної сфери, нині жодним чином не виконані. У Чернігові – застарілі тепло- і водопровідні мережі. Місто практично не вкладає коштів у їхню модернізацію, також не запрацювала широко розрекламована програма з термомодернізації житлових будинків. Можливо, Чернігову потрібна інша влада і зовсім не Влада?
Отримуйте оперативні новини Чернігівщини – підписуйтеся на наш Telegram-канал – https://t.me/CheLineTv