Після розпаду СРСР Україна успадкувала значну кількість танків Т-64.
Так, станом на 1995 рік на озброєнні було 2 345 машин різних модифікацій.
Однак більшість не відповідала сучасним вимогам, тому в умовах обмеженого фінансування єдиною можливістю суттєво підвищити боєздатність військ стала їх капітальна модернізація.
На початку 90-х почались роботи над удосконаленням Т-64, що спричинило появу Т-64У з установкою уніфікованої СУО 1А45 «Іртиш», ДЗ «Ніж». Цей зразок був прийнятий у 2 000 році на озброєння ЗСУ, як Т-64БМ «Булат».
Основним озброєнням танка Т-64 БМ «Булат» є 125-мм гладкоствольна танкова гармата – пускова установка КБА3 або 2А46М-1. Вона використовується для ведення вогню осколково-фугасними, бронебійними підкаліберними і кумулятивними артилерійськими снарядами, а також керованими ракетами.
Боєкомплект складається з 36 пострілів роздільно-гільзового заряджання. Автоматичне заряджання здійснюється механізмом заряджання. У разі відмови автомата можливе ручне заряджання, але скорострільність при цьому буде значно нижча.
Місткість конвеєра – 28 пострілів. Тривалість заряджання одного артилерійського пострілу – від 7,1 до 19,5 секунд при повному обороті конвеєра МОЗ. Напівавтоматичне завантаження конвеєра артилерійськими пострілами здійснюється за 13-15 хвилин силами екіпажу танка.
З гарматою спарений 7,62-мм кулемет ПКТ. Його боєкомплект становить 1 250 патронів. Зенітна кулеметна установка з кулеметом НСВТ калібру 12,7-мм і дистанційним управлінням забезпечує стрілянину по повітряних цілях на дальність 1 500 метрів, а по наземних – 2 000 метрів. Боєкомплект кулемета – 300 патронів.
Станом на березень 2014 року Збройні сили України отримали 85 танків Т-64БМ «Булат», із яких 78 знаходились на озброєнні в 1-й окремій танковій бригаді, дислокованій у смт Гончарівське Чернігівської області. Незначна кількість машин цього типу надійшла також до 169-го навчального центру Cухопутних військ «Десна» та Академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного.
У складі бригади танки активно застосовувалися у війні на Донбасі, насамперед на Луганщині.
Перша машина даного типу була підбита 13 червня 2014 року в боях за Луганський аеропорт, хоча офіційно перший «Булат» був втрачений 17 червня 2014 року в ході бою в районі селища Станиця Луганська.
12 лютого 2015 року в бою під Логвиновим (Дебальцевський виступ) група з трьох танків Т-64БМ «Булат» знищила три танки Т-72Б, водночас один танк Т-64БМ «Булат» продовжив бій, попри пряме влучення в нього з танку супротивника.
Станом на літо 2016 року було втрачено 17 танків, ще три були захоплені супротивником.
У ході війни відбувалося постійне поповнення танків – так, 18 серпня 2015-го у війська була передана партія Т-64БМ. На сьогодні загальну кількість «Булатів» у ЗСУ можна оцінювати в 60 машин.
