Як і у всіх інших областях, у Полтавській 28 квітня 2014 року був заявлено про формування батальйону територіальної оборони, що отримав номер 16.
Базою стали казарми Військового інституту зв’язку (колишнє Полтавське вище військове командне училище зв’язку), який знаходився в стадії розформування.
Штатний розклад був стандартним – стрілецька рота, дві роти охорони та підрозділи забезпечення. Бойове злагодження відбувалося на полігоні у Вакуленцях.
Однак, як і з багатьма батальйонами, швидкого відправлення на Донбас не вийшло – мобілізовані відмовилися, пославшись на відсутність відповідного спорядження, боєкомплекту та пристойної бойової підготовки.
Однак ситуація на фронті була близька до критичної, і тому зі складу батальйону сформували дві зведені групи, які вирушили до Луганської та Донецької області.
Як згадували бійці: «Далі ми поїхали на Луганщину. Там настрої дуже своєрідні. Люди, які позалишалися, нас підтримують. Коли нам приходить гуманітарна допомога, то ми, якщо є надлишок, передаємо в школи, багатодітним сім’ям. У нас хлопці в Кримському останньою банкою тушонки ділилися, підгодовували дітей. Люди просто в очі нічого не висловлювали, вони там налякані. Вони по кілька разів переходили з однієї сторони на іншу. Бояться щось зайве сказати. На нашому останньому місці з місцевими ми без проблем спілкуємося. Вони як дізналися, що ми вже не полтавський батальйон, казали: «Ми до вас позвикали, полтавчани».
Доки зведені групи були на Донбасі, решту бійців залучили до охорони стратегічних об’єктів авіачастини міста Миргород і військових об’єктів на кордоні з РФ у Харківській області, зокрема військового летовища м.Чугуїв і зброярень Харківщини.
У серпні – вересні 2014 року частину батальйону перекинули на кордон із Придністров’ям. У цей ж час були отримані і перші бронемашини БРДМ-2, в штаті з’явився зенітний дивізіон з ЗУ-23-2, які встановлювали на КАМАЗи та МТЛ-Б. До цього батальйон був озброєний виключно стрілецькою зброю.
Восени 2014 року підрозділ було переформовано в окремий мотопіхотний і перекинуто до Башкирівки, де він увійшов до складу 92-ї окремої механізованої бригади.
Однак ненадовго – приблизно через рік із 13-го, 15-го і 16-го окремих мотопіхотних батальйонів сформували 58-у окрему мотопіхотну бригаду оперативного командування «Північ».
У цій якості полтавці брали активну участь у боях під Донецьком – зокрема саме вони першими зайняли «промку» під Авдіївкою, де бої тривають досі.
На сьогодні батальйон відведено з фронту, бійці займаються бойовою підготовкою в тилу.
Втрати 16-го батальйону за час війни
- 8.08.2015 – старший лейтенант Галас Роман Євгенович
- 5.03.2016 – старший лейтенант Ярешко Андрій Григорович
- 5.03.2016 – старший солдат Мальцев Юрій Петрович
- 11.03.2016 – старший солдат Марченко Руслан Володимирович
- 16.03.2016 – солдат Перепелятник Олег Миколайович
