Серед реліквій поховальної обрядовості ремісничих цехів важливе місце посідають покривала на труну, так звані сукна. Як свідчить Опанас Шафонський, кожен ремісничий цех мав спеціальні на чотирьох ніжках із чотирма ручками ноші, що називалися мари. На мари ставили труну з покійником, а над нею встановлювали покліт у вигляді решітчастої напівсфери, збитої з дерев’яних рейок, і накривали його особливим покривалом, яке виготовляли із сукна, а в багатих цехах – із оксамиту. Проте хоч би з якого матеріалу було виготовлене покривало, називали його переважно сукном. У центрі сукна нашивали великий хрест – Голгофу, ім’я цехмістра та рік створення, краї прикрашали шовковими облямівками та галунами. Поховання найпочесніших і багатих людей відбувалося за участі «всіх цехових прапорів і цехових поховальних сукон, на особливих круглих носилках розгорнутих». За таке супроводження кожному цеху, з огляду на статки померлого, давалася грошова платня.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У Менській громаді хочуть створити власне радіомовлення
У 1902 р. цехові братства були ліквідовані. Після їхнього закриття багато цехових пам’яток потрапили в музеї, серед них і музей Чернігівської губернської вченої архівної комісії. Нині у збірці Чернігівського історичного музею імені В.В. Тарновського налічується сім цехових сукон. Зважаючи на наявні пам’ятки, можна стверджувати, що сукна, принаймні на Чернігівщині, мали дві форми – прямокутну та хрещату. Композиційна схема всіх речей аналогічна: в центрі на основну тканину тканиною контрастного кольору нашитий семи- або п’ятираменний хрест на овальному чи П-подібному підніжжі зі списом і губкою на тростині обабіч та черепом і кістками унизу; шнуром викладені літери криптограми Ісуса Христа та текст (вздовж країв) про приналежність сукна і час його виготовлення. Вона повторює композицію українських одноличних плащаниць, тільки замість розпростертого тіла Ісуса Христа – Голгофа, а замість тексту тропаря «Благообразний Йосип…» – текст про цех. Окремі сукна в кутах мають зображення святих, що ще більше композиційно зближує їх з плащаницями.
Сукна чернігівської колекції різняться між собою розмірами, матеріалом і формою. Найдавніше з них датоване 1778 роком.
Джерело: Чернігівський історичний музей імені В. Тарновського
Отримуйте оперативні новини Чернігівщини – підписуйтеся на наш Telegram-канал – https://t.me/CheLineTv
