Сліпа батьківська любов – перший крок до підліткової жорстокості (Відео)
Проблема всіх поколінь — так можна назвати підліткову жорстокість.
Соціально-вікові взаємовідносини, які стають темою неодноразових кримінальних сюжетів та об’єктом прискіпливого вивчення психологів і педагогів.
Практикуючий психолог Тетяна Глюк ділиться своїми порадами, як завчасно виявляти й нівелювати це негативне явище.
«Основними факторами виникнення підліткової жорстокості є середовище перебування підлітка. В першу чергу, це — сім’я. По-перше, негативно впливає сліпа батьківська любов. Коли батьки сліпо люблять і оберігають свою дитину від усіх негараздів, контролюють її, тоді жорстокість постає як бажання вирватися з усього цього й показати, що я щось можу. По-друге, негативний вплив вседозволеності. Коли дитині дозволяється усе, і немає заборон.
Якщо батьки самі схильні до агресивної поведінки, це також фактор підліткової жорстокості.
Батьки постійно зайняті зароблянням грошей, побудовою кар’єри, і в них немає часу на дитину. Ця байдужість може викликати у дітей приховану агресію.
Важливе значення має шкільне оточення підлітка. В цьому середовищі йому важливо завоювати повагу. Але якщо його не навчили це робити знаннями та вміннями, він завойовуватиме повагу силою.
Залежно від того, які обставини вдома, підліток вибирає собі групу спілкування. І якщо в цій групі прийнятна агресія, він буде цьому вчитися. Щоб його прийняли, він буде демонструвати ту поведінку, яка там прийнятна.
Ставлення вчителів у школі. Якщо вони не ставляться як до дорослої людини, як до особистості, як наслідок — прихована агресія до вчителів, яка потім проявляється до собі подібних, слабших.
Також негативно впливає телебачення, інтернет, які часто демонструють агресивну поведінку головних героїв. Діти не пов’язують позитивну причину такої поведінки, наприклад «врятувати світ», вони просто розуміють: «щоб перемогти, потрібно знищити своїх ворогів».
Що стосується комп’ютерних ігор, є багато хороших і пізнавальних. Але якщо дитина віддає перевагу так званим «стрілялкам», то вони також викликають у неї неправильне сприйняття агресивної поведінки.
Перше, що потрібно, це сприймати підлітка як особистість і визнати, що він доросла людина.
Щоб вирішити питання корекції агресії, дуже важливо її переспрямувати. Важливим є фізичне навантаження — спорт, танці тощо. Щоб у підлітка просто не залишалося сил і часу на агресію.
З підлітковою жорстокістю не можна боротися жорстокістю. Це провокує. Адже те, що ми заохочуємо, те ми й отримуємо. Так, після покарання підліток буде слухняним або ж вдаватиме слухняного, але йтиме й чинитиме так, як і раніше.
Агресія — це доступний підлітку спосіб довести, що він дорослий. Якщо йому дати можливість довести це іншим способом, у нього не буде бажання проявляти жорстокість».