Ексклюзивні чаї, правильне борошно та продажчерез соцмережі: фермерські реалії родини з Чернігівщини

У фермерському господарстві «Сонячна земля» на Чернігівщині вирощують понад 20 видів різних органічних культур, збирають трави для чаїв і популяризують сільське господарство через соціальні мережі.

Кілька років пропрацювавши в Києві, Сергій Буглак і Тетяна Шанойло повернулися до рідного села під Черніговом і вирішили вирощувати гречку. Зараз удвох обробляють 30 га землі: вирощують гречку, м’яку пшеницю, пшеницю твердих сортів, ячмінь голозерний, ячмінь у лузі, овес голозерний, овес у лузі, жито, голонасінний гарбуз. Пробували вирощувати спельту, квасолю, нут, маш, гірчицю, просо, соняшник, пшоно, фацелію. 

Про це повідомляє «AgroPortal.ua».

Наприкінці серпня Тетяна поїхала у так зване відрядження до Івано-Франківщини, щоб дозбирати трави. Чернігівські ліси не можна відвідувати через загрозу підриву на міні, тож територія для збору цього року дуже скоротилася. Минулі роки сім’я збирала всі трави вЧернігівській області. 

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: На Чернігівщині функціонує унікальна екоферма (Відео)

«Цього року навесні господарство не змогло засіятись. Були посіяні озимі культури, жито, м’яка пшениця та чорноброва пшениця — це і зібрали. Основна культура господарства — гречка, та цього року змушені пропустити сезон. Близько 25 га зараз просто простоюють», — розповідає Тетяна Шанойло. 

Цього року «Сонячна земля» зможе продавати лише пшеничне та житнє борошно, ячмінну каву та трав’яні чаї, тому зараз і роблять максимальні запаси трав.

Збори трав, які пропонує Тетяна, призначені для щоденного вжитку або ж для профілактикизахворювань. 

«Усі рецепти чаїв — авторські, я сама їх підбираю. Є два рецепти, які взяла з лікарських книжок, але дещо допрацювала. Мені важливо, щоб набір трав мав не лише якісні лікувальні та смакові властивості, але й гарний вигляд — щоб були квіти, текстура, запах. В асортименті — 15 видів чаїв. Цього року будемо збільшувати лінійку ферментованих чаїв», — ділиться планами Тетяна. 

Однак деякі трави будуть змушені закуповувати через обмежену цього року територію.

Також родина робить заготовки та просить підписників збирати трави для чаїв, які відправлять нашим Збройним Силам. Вони будуть призначені для посилення імунітету, їх можна буде пити під час легких застудних захворювань. 

Цього року зернові у фермерському господарстві збирали наприкінці липня – на початку серпня. Через затяжні дощі в регіоні жнива трохи відтермінувались: «Але, з огляду на той факт, що ми не змогли зернові підживити весною, якість зерна хороша». 

Сергій Буглак виконує всі господарські роботи: зорати, посіяти, зібрати, прополоти, змолотити, почистити зерно, переробити. На Тетяні — маркетинг та популяризація продукції господарства, зокрема й у соціальних мережах, приймання й оброблення замовлень, підбір і пошук цікавих культур, збирання трав і виготовлення чаїв. 

Також Тетяна, почавши займатися сільським господарством, вступила до університету, щоб здобула другу вищу освіту за спеціальністю «агроном». 

Минулого року в структурі посівних площ господарство залишило ті культури, які може переробити, оскільки під все потрібне додаткове обладнання. 

Все устаткування для обдирання, плющення, мелення — справа рук Тетяниного чоловіка.

«Ми займаємося органічним землеробством, і потрібні спеціальні верстати, щоб відділити бур’ян від зерна. Наприклад, це дуже складно зробити з льоном чи гірчицею. А в Чернігівській області немає таких компаній, які надавали б послуги з фотосепарації, щоб почистити зерно. Те саме з соняшником. Зазвичай на цій культурі використовують десиканти, в нашому випадку для зерна потрібне додаткове сушіння», — розповідає фермерка. 

Але господарство не сертифікувало свою продукцію як органічну, оскільки ділянки розкидані, потрібно кожну окремо сертифікувати. Тетяна зазначає, що на сьогодні за наявних обсягів фінансово це невигідно. 

«Чому органіка? Це більше внутрішні переконання. Коли ми почали займатися землеробством, одразу для себе вирішили — навіщо займатися хімією, якщо її можна купити в магазині», — пояснюєжінка.

Урожайність гречки різна щороку. Минулі роки було 500 ц/га через спеку, бракувало вологи. Почали висівати з інтервалами в 2-3 тижні, щоб «захопити» вологу. Кілька років тому, коли було достатньо вологи, мали 1 т/га. 

У Чернігівській області гречку вирощували завжди — це традиційна українська культура. 

Господарство переробляє гречку: не смажить, а робить зелену. Обдирають пшоно, яке потім можна пророщувати. Всі інші культури також очищають і продають для пророщування. Це актуально для тих, хто дотримується принципів здорового харчування. 

«Торік почали виготовляти борошно, оскільки я печу хліб. Тож важливо, маючи стільки зерна, щоб було своє борошно. Воно цільнозернове — з м’якої пшениці, чорнобрової, жита, гречки та пшона. Також робимо цільнозернові вівсяні пластівці з голозерного вівса», — говорить Тетяна Шанойло.

Борошно в господарстві виготовляють під замовлення, оскільки необроблене зерно має недовгий термін зберігання. 

Фермерське господарство вирощує чорноброву пшеницю одеської селекції. Зерно має світло-шоколадний колір, яскраво виражені смакові властивості, підходить як для переробки на борошно, так і для пророщування.

«Під час вибору зерна насамперед ми зважаємо на смакові властивості. Купуючи зерно, на складах все пробуємо — так і обираємо на смак», — ділиться фермерка. 

На запитання, чому почала вести блог у соціальних мережах, Тетяна відповідає, що основна мета — показувати, як вирощуються культури, як гречка росте, як цвіте, наскільки вона красива. Через які процеси проходить продукт, перш ніж потрапити до рук споживача.

«Мені здається, це важливо і цінно. Хочеться показувати важливість органічного землеробства, що це можливо. Так, є свої проблеми, не без того. Головне, що це корисно», — впевнена Тетяна Шанойло.