Книжки – наш вірний порадник. Вони вчать нас мислити, уявляти, відкривають нам невідоме. Саме книжка має невимовний вплив на життя людини. Світ написаного здатен розрадити в складну хвилину та дати відповіді на чимало запитань.
6 вересня – День читання книжок. Тож ми поцікавилися у чернігівців, чи люблять вони читати, яким жанрам чи письменникам віддають перевагу та яка книжка – їхня улюблена.
— Так, люблю читати, але за настроєм. Тобто якщо це шкільна програма, де не всі твори цікаві, то так.
— Це Хемінгвей «Старий і море», а якщо брати за шкільною програмою, то, напевне, «Маленький принц», бо там дуже багато з дорослого життя.
— Ну ми переважно зараз уже читаємо детективи, жіночих письменників, беремо в бібліотеці зазвичай. Бібліотека в нас працює.
— Мені подобається читати загалом різні жанри. Остання книжка, прочитана мною, – це «Мандрівний цирк сріблястої пані», мені дуже сподобалась ця книжка, але лише початок. Наприкінці я трохи розчарувалася. Також мене дуже вразила книга «Зільбер», але я читала її дуже давно, вона тоді на мене справила враження. Бувають ще й такі підлітки – відкриті.
— Не читаємо ми, дівчино, взагалі.
— Марія Заньковецька подобається, Кобилянська. Говорити про Франка, Шевченка – це, звісно. Бо «Кобзаря» стоять кілька варіантів різних часів і різних видавництв. Мій дідусь був заслуженим вчителем Чернігова. А так щоб зараз читали, то особливо не йде. Я намагалася, я не можу. Це, напевне, психологічний ступор. Він мине, я знаю, але от.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У Чернігівському історичному музеї виявили унікальні книги
— Так, читаємо. От не скажу назви, щось про велосипед, про подорожі на велосипеді, як дядько їздив по всьому світу збирав собі велосипед мрії. Не пам’ятаю назви. Мені моя дівчина дарує книжки. Наступною читатиму Оруела «1984». Треба її прочитати. Так трошки почитуємо.
— Я слухаю онлайн книжки, останню слухаю про жахи війни. Не пам’ятаю назву. Там про життя чоловіка, який пішов на війну. Тому що ці події дуже схожі на наші. Про війну у В‘єтнамі читаю багато.
— Люблю Ліну Костенко й останні її вірші.
Сьогодні варто знайти кілька хвилин вільного часу та приділити їх улюбленим книжкам. Адже подібні свята бувають нечасто та й існують вони для того, аби приділяти час та увагу тому, про що зазвичай забуваємо.
Журналіст: Таліна Тарасенко
