З початком громадянського протистояння на Донбасі командування ЗСУ одним з методів психологічного впливу на тоді ще неозброєних мітингувальників обрало авіацію.
Польоти на низькій висоті завжди справляли сильне враження на непідготовлену публіку. Можна згадати, наприклад, Крим, де масові прольоти бойових Мі-35 були однією з важливих складових вторгнення.
До середини квітня почалося зосередження угруповання армійської авіації як поблизу Донбасу, так і безпосередньо на його території.
З приходом до Слов’янська бойовиків під командування Стрєлкова-Гиркин практично всім було зрозуміло, що збройного протистояння не уникнути. До того ж після невдалого висунення колони 25-ої бригади десантників противник отримав не тільки бойові броньовані машини, але і ПТРК і ПЗРК, якими штатно комплектувалися БМД.
Саме наявність керованої зброї і підготовлених розрахунків — а ні для кого вже не секрет, що основу загону «Стрілковців» становили російські добровольці з багатим досвідом участі в бойових діях — і зумовило досить великі втрати армійської авіації України — як в техніці, так і в людях .
Вперше на Донбасі в бойовій операції вертольоти відзначилися 14 квітня, коли пара Мі-24-х прикривала Мі-8-й, на якому прибула група посилення після нападу диверсійної групи противника на тилову колону десантників під Краматорському.
Точно також «працювали» екіпажі Мі-24 і 24 квітня, коли для посилення оборони бази зберігання бронетехніки в Артемівську (нині — Бахмут) була перекинута група спецназу.
Першу втрату армійська авіація України зазнала 25 квітня 2014 року, коли на аеродромі Краматорськ бойовики спалили Мі-8МТ зі складу 7-го полку армійської авіації.
Однак найбільші втрати вертолітники понесли в травні 2014 року, коли розгорнулася повноцінна облога Слов’янська. Рано вранці 2 травня блок-пости навколо міста були атаковані з землі і з повітря, причому авіаторам довелося діяти в несприятливих погодних умовах, що в підсумку і призвело до невиправдано високих втрат.
У районі н.п. Карпівка під час польоту на гранично малій висоті був вражений з ПЗРК спочатку один Мі-24, а через деякий час і другий вертоліт, що вилетів на прикриття групи порятунку. У числі загиблих був і перший заступник командира вертолітної ескадрильї, начальник штабу майор Сабада Олександр Борисович.
І хоча він народився і похований далеко від Чернігова, однак має до міста найбезпосередніше відношення. Олександр Сабада родом із Черкащини, де він народився 9 жовтня 1979 року в селищі Мошни в родині військового. Після розпаду Радянського Союзу родина осіла у Чернігові. Тут Олександр і закінчив ліцей №15 та вступив до Чернігівського ліцею з посиленою військово-фізичною підготовкою.
Потім було навчання у Харківському інституті льотчиків військово-повітряних сил, який він закінчив у 2000 році, отримавши спеціальність «Офіцер управління військами оперативно-тактичного рівня».
Служив у різних частинах армійської авіації. Брав участь у миротворчих місіях в Африці: у Ліберії (2008) та Конго (2011). З 8 березня 2014 року у складі зведеного загону він вилетів на Донбас. Олександр не раз розповідав у сімейному колі про ставлення до льотчиків місцевого населення. Одного разу в їдальні офіціантка обізвала його з товаришами бандерівцями і фашистами, кричала «летіть геть».
Також Олександр казав, що не довіряє військовим зі Сходу і від декого можна чекати удару в спину. Він підозрював, що серед них були й такі, хто «зливали» інформацію ворогу, навіть серед вищого керівництва. Тому свої завдання обговорював у дуже вузькому колі льотчиків, які прилетіли разом з ним із Бродів.
Олександр загинув у званні майора. Посмертно йому присвоїли звання підполковника та нагородили орденом Богдана Хмельницького 3-го ступеня «За мужність».
Після загибелі чоловіка Тетяна з дітьми переїхала до Кіровограда, де живуть її батьки. Тут, на Лелеківському кладовищі, поховали Олександра. Нині у Чернігові проживає мати героя — Сабада Тамара Іванівна.
8 грудня 2015 року на будівлі Чернігівського ліцею з посиленою військово-фізичною підготовкою було урочисто відкрито меморіальну дошку на честь шістьох полеглих у районі АТО випускників навчального закладу. Є в цьому скорботному списку і фамілія Сабада…
