Другий рік широкомасштабної війни для чернігівських медіа пройшов під знаком стійкості та пристосування до нових умов. Прикордонна область щодня зазнає обстрілів російських військ, а влітку удару було завдано і по центру Чернігова. Не зважаючи на все, чернігівські медіа в 2023 році робили якісний контент, отримали нагороди, випускали книги, готували нові кадри і боролися за свої права. В кінці року ІМІ традиційно підсумовує медійний рік, згадує найважливіші події та тенденції.
Російська агресія
Найбільш трагічною подією 2023 року в житті Чернігова став удар російською ракетою “Іскандер” по центру міста в обласний музично-драматичний театр 19 серпня. Унаслідок ракетного удару росіян постраждала 181 людина, з яких семеро загинуло.
Під час цього удару журналіст онлайн-видання “Час Чернігівський” Арсен Чепурний отримав поранення руки. Він разом з оператором сайту Дмитром Фальчевським у момент вибуху перебував у приміщенні театру, де відкрилася виставка дронів “Люті пташки летять у Чернігів”.
Під час цього російського удару по центру Чернігова також був зруйнований офіс редакції видання “Челайн”
“У нашої редакції не стало приміщення, в якому ми народились і пропрацювали всі сім років. На щастя, у суботу (день обстрілу, – Ред.) в редакції не було нікого. Хоча нас запрошували висвітлювати той злощасний “дроновий” захід, але ми відмовилися. На щастя, всі працівники редакції живі”, – розповів тоді редактор “Челайну” Павло Солодовник. Орендоване редакцією приміщення було розташоване в центральній частині Чернігова, за кілька десятків метрів від епіцентру влучання російської ракети.
Книги про війну чернігівських журналістів
Чернігівські журналісти продовжують узагальнювати та систематизувати інформацію про активні бойові дії на Чернігівщині після 24 лютого 2022 року і до звільнення області.
В 2023 році місцеві журналісти підготували низку видань. У жовтні презентували другу книгу «Чернігів у вогні», яка є продовженням збірки «Чернігів у вогні. Зметем орду, відправимо до пекла!», і в якій зібрані окремі розповіді про захисників Чернігівщини. Це спільний проєкт авторського колективу обласної газети «Чернігівщина», військовослужбовців Оперативного командування «Північ» та Міжнародної літературно–мистецької Академії України. Авторами книги стали журналісти тижневика Сергій Дзюба, Марія Пучинець, Віталій Назаренко, Григорій Войток.
«Боротьба нескорених: злочини російських окупантів на Чернігівщині» – книга, створена редактором Чернігівського інтернет-видання «Чеline» Павлом Солодовником. Вона стала другою в творчому доробку колективу. Перша книга, над якою працювала вся команда «Чеline», – «Нескорена Чернігівщина». Друга створена на основі документальних і аналітичних даних за період боротьби за Чернігів. Спільно з редактором над створенням книги працювала команда з Оперативного командування «Північ», Чернігівської облпрокуратури, облправління СБУ, Чернігівського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Не лише через книжки, але і через фото чернігівські журналісти доносять, що пережили на початку 2022 року. Чотири великі виставки з 30 фоторобіт журналіста Владислава Савенка і фотографа Валентина Бобиря з оточеного Чернігова пройшли у Варшаві: у Варшавському університеті, Вищій економічній школі, у посольстві Франції у Варшаві, а також на Мальті.
Утиски свободи слова
Потрапила Чернігівська область і до “Барометру свободи слова” ІМІ із порушенням прав журналістів.
Так, 30 березня у Чернігові знімальній групі місцевого телеканалу “Дитинець” розбили камеру під час знімання в кафе в центрі міста. Як стверджує журналістка каналу Наталія Мєдвєдєва, зробив це чернігівський бізнесмен і екскандидат у депутати міськради від партії “Слуга народу” Сергій Берестовий.
За її словами, журналісти намагалися взяти коментар у іншого депутата міської ради від “Слуги народу” Юрія Тарасовця через його відсутність на засіданні сесії. Разом з Тарасовцем у кафе був Сергій Берестовий, який почав бити камеру і зламав її. Журналістка встигла зняти на телефон, як цей чоловік погрожував їм зламати камеру.
Юрій Тарасовець, який також був у цей час біля кафе, сів у своє авто та поїхав, не давши коментарів з цього приводу. За фактом нападу на знімальну групу поліція Чернігова відкрила кримінальне провадження щодо перешкоджання професійній діяльності журналістів. Втім майже за 8 місяців розслідування справа фактично не зрушила з місця, розповіла представнику ІМІ редакторка “Дитинця” Ірина Ломонос.
“З того часу, як подали на психолого-лінгвістичну експертизу відеозапис нападу, досі чекаємо його результатів. Між тим дізнавачка відповідає, що не можуть вручити підозру Берестовому, доки не буде результатів цієї експертизи. Влітку журналістка та оператор були на перехресному допиті, куди запросили свідка. А свідок — знайомий Берестового, який знаходився з ним за столом. Оце поки що все. Справа заведена лише за статтею 171.1, а за погрози пошкодження майна — ні”, — уточнила стан справ редакторка.
Також у березні суддя Деснянського районного суду міста Чернігова Тетяна Рощина заборонила журналістам редакцій Суспільне.Чернігів та 0462 проводити аудіо-, а також фото- і відеофіксацію відкритого засідання у справі вибуху під час благодійного ярмарку на Валу в Чернігові, що стався 3 березня 2022 року всупереч частині 6 статті 27 Кримінально кодексу України.
Намагалася тиснути в 2023 року на журналістську спільноту і Чернігівська військова адміністрація в особі керівника Дмитра Брижинського. Він надіслав на ім’я представника ІМІ в Чернігівській області Павла Пущенка запит на доступ до публічної інформації, в якому просив розкрити дані про результати голосування редакцій, отримані в межах проведення опитування на визначення антипремії «Чернігівський будяк». Організатором проведення опитування журналістів «Чернігівський будяк» виступив регіональний хаб «МедіаБаза.Чернігів», який входить в мережу хабів Інституту масової інформації.
Метою опитування було визначення тих місцевих посадовців, депутатів, установ та структурних підрозділів органів влади, які найменш відкриті у спілкуванні з журналістами та відверто порушують права представників ЗМІ. В опитуванні взялв участь 21 медійник. Брижинський став одним з тих, кого за результатами опитуванням журналісти назвали закритим чиновником.
Кадровий голод та мобілізація журналістів
Після 24 лютого 2022 багато журналістів, які виїхали з Чернігова в активну фазу боїв за місто, так і не повернулися. Тому кадровий голод залишався однією з головних проблем місцевих медіа і в 2023 році. На ситуацію впливає і мобілізація чоловіків-журналістів. Більшості редакцій так і не вдалося отримати “бронь” на мобілізацію співробітників.
Так, в цьому році в редакції Суспільне Чернігів мобілізували трьох співробітників — журналіста Олександра Котенко, оператора Костянтина Сільченко, відеографа Миколу Іванчика. В команді телеканалу “Новий Чернігів” мобілізували співробітника Богдана Зайця. Ще одна колега, Діна Вонг, добровільно записалася в ЗСУ.
Нові кадри чернігівським медіа
Проблему кадрової нестачі в місцевих медіа намагалися вирішити підготовкою молодих спеціалістів. В 2023 році в Чернігові провели дві медіашколи.
Перша — проєкт хабу “Медіабаза.Чернігів”, в які протягом 10 занять 15 учасників мали змогу пізнати журналістику зсередини. Зокрема, їм розповідали про стандарти роботи журналістів, особливості тележурналістики і газетної справи, новинний SMM, інтерв’ювання та журналістські розслідування. Викладачами медіашколи були працюючі журналісти та редактори провідних чернігівських видань.
Друга — навчання від Суспільне Чернігів. Освітній курс медіашколи мовника пройшли 24 людини. Cтуденти вчили стандарти журналістики, особливості телевиробництва, жанри тележурналістики, роботу в digital-сфері. Також були лекції, присвячені інтерв’ю, і практика в них, практична частина про прямі ввімкнення, робота в кадрі, студії та з голосом.
Обидві медіашколи відбулися за фінансової підтримки Інституту масової інформації. За результатами учасники не лише засвоїли основи професії, але й продовжили професійний шлях у сфері — чотири учасники почали свою роботу на Суспільному, а ще троє — в місцевих онлайн-виданнях.
Грантова підтримка медіа та медіапроєкти
Без грантової підтримки сьогодні редакціям виживати дуже важко — кажуть при зустрічах представнику ІМІ редактори місцевих видань, але, водночас, скаржаться на невисоку підтримку та складність написання заявок.
При цьому маємо на Чернігівщині низку успішних кейсів із залучення фінансування та іншої підтримки від міжнародних донорів місцевими медіа. Ось кілька прикладів.
Корюківська районна газета “Маяк” та менська газета “Наше слово” отримали грант від IREX на видавництво безкоштовних примірників для сіл прикордоння. Протягом кількох місяців безкоштовні примірники газет отримуватимуть жителі сіл, які проживають безпосередньо на кордоні з країною-агресором.
Чернігівське онлайн-видання “Челайн” – одна із 16 редакцій, які потрапили на довготривалий міжнародний медійний проєкт “Fight for facts”. Програма передбачатиме події та тренінги на різноманітні теми – від створення якісного контенту та його просування до управління виданням та фінансової незалежності. Співорганізатори проєкту – Європейська журналістська мережа n-ost, Львівський медіафорум та Інститут масової інформації.
Редакція газети “Вісник Ч” отримала підтримку від RSF («Репортери без кордонів») та міні-грант від ІМІ. Обидва проєкти більшою мірою інституційні, спрямовані на підтримку сталості редакції, з акцентом на роботу у прикордонні і для прикордоння.
Редакція газети “Вість” реалізувала проєкт по підвищенню гендерної чутливості медіа. Також мала стипендійні матеріали в жанрі журналістики рішень та розслідувань від ГО Інтерньюз” та фінансування на придбання техніки від організації Voice of Ukraine.
Чернігівська медіагрупа долучилася до проєку ЮНЕСКО з ІМІ щодо документування пам’яток, зруйнованих/пошкоджених росіянами та/або про тих, хто зберігав в окупації чи перевозив предмети культурної спадщини і подібне.
У 2023 році на Чернігівщині також реалізується медійний проєкт ГО «Асоціація регіональних ЗМІ” “Підтримка стійкості та фінансової спроможності локальних медіа у Чернігівській області” за підтримки Посольства США в Україні. Проєкт передбачає тренінги та практичні заняття, що стосуватимуться розвитку медіа та роботи в умовах дії Закону України «Про медіа», фінансової стійкості та масштабування медіа.
Відзнаки чернігівських медійників
Мабуть, одним із ключових фактів визнання роботи місцевої команди Суспільного стало те, що саме на базі чернігівської філії було створено хаб, який обʼєднав бюро Сум і Полтави. Сьогодні керівництво суспільного мовника виділило команді північно-східного хабу з центром у Чернігові завдання напрямку роботи в аналітичній журналістиці з фокусом на судову журналістику та воєнні злочини.
Газета “Вість” стала фіналістом Національного конкурсу журналістських розслідувань-2023 за спільний матеріал з виданням Texty «Бомби, смерть і збитий льотчик. Три дні бомбардування Чернігова в березні 2022 року» (від газети «Вість» авторка — Ольга Макуха, співавтори — Юлія Семенець, Інна Гадзинська, Петро Бондар, Євгенія Дроздова, Надія Кельм, Texty.org.ua).
Два матеріали Суспільне Чернігів стали переможцями у номінаціях щорічного конкурсу професійної журналістики «Честь Професії».
Премію за «Найкраще новинне висвітлення резонансної події в локальному медіа» отримав репортаж «Вибух на Валу в Чернігові: як це відбувалося та які наслідки» ─ Янушкевич Дар’я, Суспільне Чернігів.
Переможець в номінації «Найкраща аналітика в локальному медіа» — «Трисерійний документальний фільм «Битва за Чернігів» (Андрій Тіток, Суспільне Чернігів).
Директорку телеканалу Наталія Левочко нагородили Почесною відзнакою Верховної Ради України. Журналісти та оператори “Нового Чернігова” продовжили працювати й під час оточення Чернігова. Вони знімали наслідки обстрілів міста окупантами.
Журналіст телеканалу “Новий Чернігів” Юрій Тосенко отримав звання “Амбасадор культури Чернігова”, яке присуджує міське управління культури та туризму.
Серед інших подій медіароку слід також відзначити використання імені чернігівської журналістки Ірини Синельник, що співпрацює з агенцією УНІАН, для поширення фейкових новин. Поширені матеріали, підписані її іменем, мали провокативні заголовки «Криваве шоу має тривати», «Агент Кремля проник у ГУР», «Як Україна перетворилась на найбільшого постачальника дітей на ринку торгівлі людьми?». Це відбувається через створення фейкових сайтів-дублікатів відомих українських інформаційних агенцій, де розміщують матеріали з проросійськими наративами.
Як виявилося, ця ситуація була частиною російської міжнародної кампанії дезінформації «Двійник» .
Після повномасштабного російського вторгнення на території Чернігівської області було збудовано чотири додаткові вежі для відновлення телерадіомовлення.
Ще у 2022 року розпочато будівництво і введення в дію загальнонаціональної цифрової багатоканальної телемережі MX-7. Роботи проводили фахівці Концерну радіомовлення, радіозв’язку та телебачення. Проте повномасштабне вторгнення ускладнило процес логістики та безпеку самих фахівців.
Водночас ситуація з друкованими виданнями залишається нестабільно. Чернігівщина — область, де виходить чи не найбільше газет — близько трьох десятків видань, з них — 20 “районок”. Найбільше редактори газет нарікають на проблеми з “Укрпоштою”, яка, на їх думку, після реформування не може якісно і вчасно доставляти передплачені видання до читачів. До того ж, у жовтні монополіст заявив про намір значно підвищити тарифи на доставку газет.
Підтримку роботі місцевим медіа надає регіональний хаб ІМІ «Медіабаза. Чернігів» . За минулий рік там проведели 38 заходів для медійників області — тренінги, вебінари, зустрічі та навіть ретріт-сесії. Крім того, хаб завжди готовий надати техніку та безпекове обладнання для роботи журналістів в небезпечних умовах.
Павло Пущенко, регіональний представник Інституту масової інформації в Чернігівській області
Написання цього блогу стало можливим завдяки підтримці американського народу, що була надана через проект USAID «Медійна програма в Україні», який виконується міжнародною організацією Internews. Зміст матеріалів є виключно відповідальністю ГО ”Інститут масової інформації” та необов’язково відображає точку зору USAID, уряду США та Internews.
