Збереження культури на Чернігівщині: як відновлюються культурні осередки після деокупації (Відео)

У Чернігові презентували книжку «Особливості створення громадського простору на Чернігівщині». У ній розповідається про досвід роботи Національної ради жінок України в деокупованих селах. Зокрема, було вибрано три села, в яких протягом п’яти місяців тривав проєкт зі створення громадського простору. Це Шестовиця, Москалі та Седнів.

Першою зупинкою під час проєкту стало село Москалі. Там за 30 км від Чернігова розташований унікальний Музей старожитностей, у якому зберігаються 10 тисяч експонатів.

 «Так склалося, що в сьогоденні село з такою назвою дуже ріже вухо. Але так склалося, що численна кількість експонатів української спадщини зберігається саме в ньому. У кожної нації має бути підґрунтя якесь. Як кажуть, без минулого немає майбутнього. Люди приїздять, люди бачать, люди надихаються. Як казала одна моя добра знайома, вона щороку приїжджає до мене з Прилуччини, каже, що їде до нас проникнутися кодом української нації.»,- Юрій Дахно, краєзнавець, етнограф, засновник Музею старожитностей у с. Москалі

Понад 90% колекції музею – це автентичні предмети Чернігівщини.

 «Багато символічних рушників Чернігівщини, де ця знакова символіка відображена. Є і стародруки цікаві. Є наприклад «Анфологіон» 1753 року.»,- Юрій Дахно, краєзнавець, етнограф, засновник Музею старожитностей у с. Москалі

Завдяки проєкту було придбано інструменти, будматеріали, замінено паркани, пошкоджені під час окупації, та відновлено музейні комплекси.

Наступною зупинкою стало с. Шестовиця, в якому було створено «Центр взаємодопомоги та розвитку». А в грудні минулого року відкрили й етнографічний музей села.

 «Тут зелений туризм, тут минуле, тут музей. Ви відчуваєте, що ця праця необхідна і ця праця не на день, не на одну особу. Тобто ми зробили документ, ми промову зробили, ми вибили гроші на відновлення хати. Ця тема об’єднує людей.»,- Андрій Курданов, голова Чернігівського районного осередку Національної спілки краєзнавців України

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Перевела понад 160 тисяч гривень шахраям: у Чернігові псевдобанкіри ошукали жінку

Седнів із давніх-давен вражає своєю історією, проте і для нього знайшлося місце в проєкті. У громаді було створено «Центр підтримки та розвитку жіночих і дитячих ініціатив Меланія».

 «Завдяки проєкту Національної ради жінок України ми отримали приміщення, ми отримали дві кімнати, тут наразі ми можемо тренуватися, проводити культурно-освітні заходи. Тобто тепер Седнівська «Берегиня» має свій дім.»,- Ольга Геня, засновниця ГО «Центр підтримки та розвитку жіночих та дитячих ініціатив Меланія»

Цей громадський простір було відкрито в будівлі садиби Лизогубів.                      

 «Завдяки проєкту ми зробили дуже гарну справу, тому що наше приміщення – в будівлі садиби Лизогубів. За кошти гранту ми відремонтували дві кімнати, що були в занедбаному стані. Під час ремонту ми зробили все в тому стилі, яким воно було від початку, тобто так, як було заплановано родиною Лизогубів. Тобто там нема нічого такого крутого, ми зробили так, як було колись, ми зберегли автентичність.»,- Ольга Геня, засновниця ГО «Центр підтримки та розвитку жіночих та дитячих ініціатив Меланія»

 «Ми теж намагаємося зробити такий осередок, де було б людям приємно. Щоб вони зайшли та відчули велич природи, краси Седнева й історії. Ми вже знову на черговому проєкті, ми хочемо зробити з каштанової алеї Алею славетних постатей Седнева.»,- Андрій Курданов, голова Чернігівського районного осередку Національної спілки краєзнавців України

У книжці зібрано не лише позитивний досвід створення громадських просторів, але й історії людей, які пережили окупацію, людей, які, попри війну, зуміли зберегти культурну спадщину Чернігівщини.

Журналіст: Оксана Замятіна

Отримуйте оперативні новини Чернігівщини – підписуйтеся на наш Telegram-канал – https://t.me/CheLineTv