«Важко, але беру паличку і йду до свого колективу»: як у селі Надинівка відроджують народну пісню (Відео)

Колектив «Придеснянські зорі» з’явився в селі Надинівка на Чернігівщині ще у 80-х роках минулого століття. Деякі його учасниці співають із перших років його існування.

«Я співаю все життя. Я в цьому будинку, бо працювала директором будинку культури майже 32 роки. У мене співала бабуся, мама, із батькової сторони дід був священником. Усі співали все життя. колись старі люди збиралися родинами на свята, і я коло них весь час, потім пішла до школи. У школі співала, ходила на гуртки, співала в ансамблі.»,- Світлана Мельник, учасниця музичного колективу

«Я співаю від самого дитинства, в мене всі співали, то мені було соромно, щоб не співати. У трьох колективах брала участь: і в Десні, і в хорі ветеранів, і в Надинівці. Старалася не пропускати жодного концерту. Де просили, там я і брала участь.»,- Надія Садовенко, учасниця музичного колективу

Для учасниць колективу пісня – це ліки для душі, співаючи, вони молодіють, відпочивають і допомагають ЗСУ.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Чернігівська письменниця Олена Терещенко презентувала нову дитячу книгу «Скринька королеви Анни» (Відео)

«Ми цього року провели благодійний концерт і зібрали майже 9 тисяч гривень на потреби ЗСУ. Ми використовуємо ці гроші на закупівлю матеріалів для маскувальних сіток. Кожного дня мої дівчата ходять і плетуть маскувальні сітки.»,- Ніна Мельник, директор Надинівського будинку культури

Збираються учасники колективу майже кожного дня. Попри свій поважний вік, приходять до будинку культури з усіх куточків свого немаленького села.

«Ходжу – паличку в руки і шуршу. Я живу далеко там, аж два кілометри від будинку культури. Мені дівчата допомагають, навіть своїх чоловіків відправляють, щоб мене привозили, щоб я співала з ними.»,- Світлана Мельник, учасниця музичного колективу

«Ми часто-часто зустрічаємось, і коли якісь днів п’ять не зберу їх, то вони вже запитують: Петрівно, коли ми вже будемо? Ми сумуємо одна за одною. Ми приходимо сюди і ділимось усім, в кого що сталося: сумне, радісне, в кого внуки, в кого правнуки. І так щодня.»,- Ніна Мельник, директор Надинівського будинку культури

«Коли Ніна Петрівна довго не кличе на репетицію, я вже сумую, а коли покликала – приходжу, іду й радію. Коли буває важко, коли з паличкою, коли на велосипеді.»,- Тетяна Дарнопих, учасниця музичного колективу

Учасники колективу здебільшого виконують давні українські пісні, які передавалися в їхньому селі з покоління в покоління.

«Кожне свято збираємось, співаємо, вивчаємо давні українські пісні. Хоч ми не можемо їх так співати, як співають люди старшого покоління, але ми вчимося. Шкода, що таких людей лишилось дуже мало, які нас навчили б цих пісень, а хотілося б, звісно. Торік ми звітували. Наш колектив показував обряд весілля – другий день. Де була молода, яка зустрічала своїх гостей із бочкою – це печений коровай. І за це ми отримали друге місце.»,- Ніна Мельник, директор Надинівського будинку культури

«Я як сама співаю, то співаю «Два кольори» і «Рідна мати моя». Наспівую, батьків згадую. І плачу, і радію.»,- Надія Садовенко, учасниця музичного колективу

Для учасників колективу зібратися разом – це вже радість і надія на краще.

«Колектив – це моє життя, це моя друга сім’я, я ними дорожу, всіх ціную, всіх люблю, за кожного хвилююся.»,- Ніна Мельник, директор Надинівського будинку культури

 «Це моє життя, радість, моє натхнення, я живу цим колективом.»,- Тетяна Дарнопих, учасниця музичного колективу

Журналіст: Оксана Замятіна

Отримуйте оперативні новини Чернігівщини – підписуйтеся на наш Telegram-канал – https://t.me/CheLineTv