Хрестом, сокирою та дрином: чорна магія і сусідські бої за землю в Жуківці (Відео)

— Те, що вона читає чорну магію, вона відьма, вона може посмоктати енергію, навести порчу, затуманити голову. Нечисть таку. Тільки треба з села цеє…

— Я сюди дійшла, чую, щось лопотить, а вони з отакими двома дрюками за мною.

— Вийшли, пораємось. Вона отак бере лівою рукою крутить, ворожить. Бо сказала: у вас буде все, а у вас не буде нічого.

У селі Жуківка Куликівського району розгоряються сусідські пристрасті. Каменем спотикання між пенсіонеркою Сидоренко та подружжям Петренків став безгосподарний двір, який власники, емігранти-іранці, доручили доглядати чи то тій, чи то іншій стороні. Віра Сидоренко стверджує про фізичний і моральний тиск із боку сусідів. Мовляв, не дають випасати кіз. Тому ми вирішили провести експеримент – із реакцією не забарились.

«Дослівно говорив, що я сука, що обов’язково повинна звідси піти, що він мені голову проломить, що я привела сюди кореспондентів і він нікого не боїться. Он, он іде. Питайте», — Віра Сидоренко, учасниця конфлікту.

Леонід Петренко з дружиною швидко повернулися і взялися «виливати душу» про сусідку і наболіле.

«Я знаю точно, що це психічно хвора людина. Танцює по городу, плигає. Нехай я не брав у неї ніяких аналізів, я бачу сам, що це за людина. Сказала, я вас знищу, тому що ми не стали її рабами, так званими рабами. У нас ключ від цього дворища. Сказала, що все буде моє. Мені особисто. Не бреши, закрий рота. У цьому садочку підійде та як ламне. Оце була спека, то по-варварськи до всього ставиться. Приходить, кізок прип’яла, гілку з дерева обламала. Їжте, кізки», — Леонід Петренко, учасник конфлікту Тетяна Петренко, учасниця конфлікту.

Віра Сидоренко, яка раніше працювала завідувачем дитячого садка у Виблях, потім вихователькою в Жуківці, всі звинувачення відкидає та говорить про відсутність підтримки і від сільської голови, і від поліції.

«Щоб наді мною так глумилися… Правоохоронні органи нічого не роблять, ви були свідками. Більше того, мені заборонити цю нещасну козу тут випасати, де дозволив і попросив власник цієї території», — Віра Сидоренко, учасниця конфлікту.

«Психічно хвора людина, убивця, пенсіонерка. Вона мала право в садочку дітей виховувати», — Леонід Петренко, учасник конфлікту.

Апогеєм протистояння стало, як зазначає сама пенсіонерка, її побиття минулого року, яке начебто повторилось недавно. Так інцидент описують самі звинувачені в його загостренні.

— Вона постійно ходить із сокирою. Це вже не перший раз вона сокирою мені погрожувала. Я ж завжди беру з собою палицю про всяк випадок. Адже ця особа убила свого чоловіка сокирою, зарубала.

« прийшов і кажу «Прибирай кіз», а вона на мене з сокирою: «Я тебе зарубаю». Я вихопив сокиру і вона випадково впала… Сокира ось у нас, я зараз вам її принесу», — Леонід Петренко, учасник конфлікту.

Від споглядання знаряддя терору ми відмовились. Тоді сторони почали шукати односельців – свідків своєї правоти.

«Помиріться. Прошу вас. Богом прошу. І Льоніка не ображайте, він добра людина, з добрих», — свідок від сім’ї Петренків.

«Били Віру Миколаївну? Так. Так. Били. Я особисто тільки через паркан бачив», — свідок від Віри Сидоренко.

«Я знаю з чуток, що б’ються там, лаються. За що – не знаю», — свідок від Віри Сидоренко.

Із цим також не дуже поталанило. Далі довелося залучати місцеву владу, а саме виконувача обов’язків старости Наталію Дурицьку.

«Голова сільської ради сказала не лізти в це дворище. Якщо ви не вірите мені, підіть до голови сільської ради, вона вам підтвердить», — Леонід Петренко, учасник конфлікту.

«Чи має право сім’я Петренків забороняти. – Ні. На сьогодні немає листа, що вони там можуть розпоряджатись», — Наталія Дурицька, в.о. старости села Жуківка.

«Ми маємо право її проганяти? Ніхто не має права проганяти з чужої території. Це чужа безгосподарна територія», — Віра Сидоренко, учасниця конфлікту.

Ситуація може здатися комічною, якби не сотні прикладів, коли, здавалося б, мізерні конфлікти ставали причиною кровопролиття та смерті їхніх учасників. Поліція від коментарів на камеру відмовилась, але обіцяє ситуацію врегулювати, за словами пані Сидоренко, вкотре безрезультатно, адже протистояння триває вже понад 12 років.

«Почекайте, почекайте, я ще скажу. Вона сказала, що порядок на кутку наведе. Тобто всіх знищить і навіть нас виселить. Править тут. Захотіла – прип’яла», — Тетяна Петренко, учасник конфлікту.

«Самосудів вам влаштовувати ніхто не дозволяє, жоден закон», — Віра Сидоренко, учасниця конфлікту.

Під кінець наших «жуківських» подорожей нам нарешті розказали, що світло в кінці тунелю є. Купівля будівлі іранцями, які виїхали, виявляється, не була зареєстрована, тому в Куликівці знайшли родичів попереднього померлого власника. Тобто нового спадкоємця, який має нарешті припинити задавнений селянський конфлікт.

Журналіст Олег Дешура

Оператор Дмитро Дриганов