Друга річниця боїв за Дебальцеве: чернігівці схилили голови перед загиблими (Відео)

Для 13-го чернігівського батальйону січень-лютий 2015 року назавжди увійде в історію , як найтрагічніший. Проросійські бойовики почали масований наступ на позиції наших хлопців під Вуглегірськом. Наприкінці січня загинуло шестеро чернігівців, десятки було поранено.

Наші хлопці тримали оборону. Підбили і знищили велику кількість бронетехніки та терористів. Загалом за місяць боїв втрати батальйону склали 13 загиблих. Тоді до складу підрозділу вже входили бійці з інших регіонів України. 18 лютого наша армія відійшла з Дебальцевого.

До меморіалу загиблим чернігівцям 2 роки потому поклали квіти. Бійці 13-го батальйону кажуть, що тоді пережили жахливі дні. Нині з гіркотою говорять, що при відході з Дебальцевського плацдарму про них фактично забули. Хоча вони захищалися до останнього. А зараз про їх героїчні зусилля і не згадують.

«Багато говорили, що були ниточки для відступу. Ми були невидимкою. Всім дали команду на відступ, крім нас. Залишилися захищати штаб і відхід з «хреста». Ніде не згадують, що 13-й був у Дебальцевому. Прикро», — боєць 13 батальйону Ігор.

Матері та рідні загиблих хлопців ще довго не могли полишити меморіал загиблим. Довго дивилися в очі своїм синам та чоловікам. З обличчя витирали сльози. Час минув, а серце болить і досі.

«Час не лікує, він лише трохи заглушує біль у серці. А так все це ми несемо у своєму серці, бо то наші чоловіки, сини, брати», — мати загиблого Євгена Кравченка Людмила Кравченко.

На урочистості організовані ветеранами 13-го батальйону приїхали побратими з Миколаєва. Разом ще раз поіменно згадали усіх загиблих і вручили нагороди За оборону Дебальцево. Відзнаки передали родинам бійців. Зал увесь цей час вітав їх стоячи.