Generation P з Ксенією Строкіною: шоу-бізнес Чернігова — міф чи реальність? (Відео)

Чи існує шоу-бізнес у Чернігові? І яку суть вкладають у це поняття зірки місцевого масштабу? Шукаючи відповідь на ці питання ми завітаємо до представників різних напрямків сценічної культури.

Чернігів – талановите танцююче та співоче місто. Проте шоу-бізнес – справа серйозна та сурова,і хоча чернігівські таланти доволі конкурентоспроможні, не всім вдається пробитися у великий світ глянцю та софітів. Тож кожен обирає те, що більше до вподоби. А вибір, до речі, зводиться до банальної філософії буття – чи то залишатися в зоні комфорту і бути головою коняки, чи то прокладати собі шлях догори, ризикуючи стати, кх-кх, перепрошую, дупою слона.

Ми завітали до одного з найвідоміших танцювальних колективів міста «Like one». Створений у 2011 році колектив наразі налічує приблизно 100 учасників.

Харизматичні та закохані засновники і хореографи Ростік і Катерина поєднані не тільки почуттями, але й спільною метою. Свого часу вони взяли на себе відповідальність розвивати танцювальну сферу Чернігова.  І не таємниця, що вдалося це їм непогано. Нещодавно Like one презентував у міському палаці культури свою авторську танцювальну виставу “Мініатюри”. Особливість перфоменсу полягала у експромті на сцені. Проте, існує відома теза, що будь яка імпровізація заздалегідь якісно і ретельно підготовлена.

«Был сценарий, которого мы придерживались. И в этот раз миниатюры – это самые простые вещи из нашей жизни. Но мы в этот сценарий максимально пытались вложить импровизацию. Танец это не только изучение хореографии, но это импровизация, это чувство музыки, это язык тела, как вы можете им владеть отталкиваясь от звуков, которые присутствуют в музыке» — розповідає Катерина Харченко.

Ви колись танцювали самі, брали участь у різноманітних телевізійних програмах і кастингах? Що сталося зараз? Ви надали перевагу навчанню ще все ж таки особиста реалізація вас ще цікавить?

«Да, я принимал участие в разных проектах, эти проекты помогали нам находить новых учеников и делали нас популярней, это телевидение и прочее. Уже конечно меньше времени на себя, но так как хочется ездить на соревнования и не только в Украине, а и хочется покорять соревнования европейского уровня, мирового, И приходится тратить время и на себя, поэтому, как говориться, терпение и труд все перетрут», — Ростислав Корнієць.

Не зважаючи на власні амбіції наслідувати приклад багатьох своїх колег і покидати колектив напризволяще керівники не збираються.

«У нас достачно работы в Украине. Помимо школы у нас с Ростиславом постоянные мастер классы по Украине. Я езжу в Европу на мастер-классы. Мне достаточно путешествий и без этих лайнеров и тому подобное. И тем более мне не хочется покидать школу и этот весь процесс на длительный период», —  керівник школи танцю “Like one” Катерина Харченко.

Тож, учні Катерини і Ростислава можуть видохнути з полегшенням. А таких чи мало, адже «Like one»  —  один з найбільших танцювальних колективів міста.

Між іншим, чернігівській державний реєстр налічує близько сорока офіційно зареєстрованих приватних підприємст цього напряму. А скільки ще неофіційних формувань залишаються в тіні? За статистичними даними, у Чернігові 100 тисяч молодих людей, віком від 14 до 35 років. З огляду на те, що в кожному танцювальному колективі приблизно по 100 осіб, це означає, що зі 100 тисяч —  40 танцюють. А отже, кожен третій представник молоді на початковому чи професійному рівні займається хореографією.

У танцях кожен знаходить щось своє, і кожен використовує здобуту майстерність по-своєму.

Для когось це перші кроки до великої сцени, для інших просто хобі, яке допомагає справити враження на клубних вечірках, яких у нашому місті теж вистачає.

Утім, як демонструють свої таланти майбутні зірки хореографії  на місцевих танцмайданчиках, краще запитати у представників клубної індустрії. Уперед!

Стробоскопи і гучна музика. Вночі місто починає жити зовсім іншим життям. Короткі сукні дівчат, стильні луки хлопців, ідеальний вигляд від зачіски до п’ят – саме така картина звична для представників клубного напряму Чернігова. Яку музику полюбляють чернігівці, як запалюють танцполи і чи важко відповідати запитам нічного споживача, нам розкаже діджей і арт-директор популярного нічного клубу «Даймонд»”.

«На самом деле очень много разноплановой музыки существует, но на данний момент в Чернигове прогресирует дип-тек.  Это чисто плотный бит без какого-то вокала который вы слышите ежидневно на радио» — dj-джей Олександр Подлесний.

Прогресивні течії клубної музики до Чернігова дійшли, і це, безперечно, добра новина. Проте, є ще й технічна складова діджеїнгу! І ні для кого не секрет, що справжні професіонали своєї справи грають із вінілових платівок, більше того, фактично ганяються за ними, як навіжені. Адже у світовій клубній індустрії вміння грати на «вінілі», до того ж колекційному, визначає рівень професійності dj-джея.

«С каждым годом технологии растут, сей час многие диджеи начали играть с компьютеров. Есть в чернигове один диджей Шотик – и он играет с винила. На винилах на пластинках ты музыку чувствуешь рукой. Но на это надо времени много и учиться, а так ничего сложного» — Олександр Подлесний

Отже, чернігівські клабери можуть бути спокійними, адже місцеві діджеї обізнані й прогресивні. І навіть якщо доведеться грати з вінілових платівок, то й тут труднощів не вбачають, у разі чого – швидко навчаться.  Утім, найвідоміші діджеї України  збирають не більше 500 шанувальників, тоді як перформанси іноземних колег відвідують мільйони глядачів.

Та якщо питання попиту на українських dj-джеїв полягає в піратській музиці, то проблема повинна вирішуватися на загальнодержавному рівні і правоохоронними органами. А з огляду на те, що наразі в нашій державі вдосталь іншої проблематики, навряд чи можна сподіватися, що хтось терміново опікуватиметься долею dj-джеїв.  Отже, залишається терпляче чекати і знаходити додаткові способи заробітку. Або вирушати на пошуки кращої долі за кордон. І більшість талановитої молоді так і робить.