Культура (Вiдео)

У Чернігові через комікс показали, як українці вщент розбивали армію Будьонного (Відео)

Як українці разом із поляками громили кінноту радянського маршала Семена Будьонного. Саме на таку тематику в Чернігівській обласній бібліотеці презентували мальопис «Оборона Замостя. Легенда про лопату».

«Ми презентуємо незвичайну книжку. Ця книжка в нинішньому вигляді – як мальопис, більше знаний, як комікси, на тему однієї зі сторінок української історії. Нам її привезли автори, представники Інституту національної пам’яті», — Інна Аліференко, директор КП «Чернігівська обласна наукова бібліотека ім. В. Г. Короленка».

У 1920 році, коли радянська Росія почала так званий експорт революції, і черга підійшла до Польщі, українські війська спільно з поляками провели блискучий захист стратегічно важливого міста Замостя, таким чином започаткувавши цілковитий розгром одного з найбільш потужних армійських формувань радянської влади.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Книжка чернігівки увійшла до списків конкурсу «Книга року ВВС-2020»

«Будьонівці спробували одразу з нальоту взяти, просто кіньми. Але на ці дроти нарвалися. І за допомогою кулеметів їх «пильнули». Перша атака була відбита і були втрати будьонівців до 500 осіб. І це був повний шок», — Володимир Поліщук, співробітник Українського інституту національної пам’яті, художник мальопису.

Саме ця подія лягла в основу мальопису, тому що наразі українському суспільству бракує популяризації переможних сторінок нашої історії.

«Ми вирішили створити мальопис, у якому розповідалося б саме про таку вітальну українську героїку. Тому що переважна домінантна українська героїка – це така доволі трагічна. Наприклад, бій під Крутами. Це подія героїчна, але жертовна. Ми ж вирішили створити вітальну, в якій українці виступили переможцями», — Ігор Кромф, співробітник Українського інституту національної пам’яті, співавтор сценарію.

Назва «Легенда про лопату» вибрана не випадково, адже цьому засобу для копання належить провідна роль у створенні захисних редутів, що зупинили ворога.

«Три тисячі місцевих допомагали в цьому: «де скажеш, там буду копати». А основне навантаження лягло на саперний курінь. Це було 120 осіб. От 120 саперів за добу – понад 10 кілометрів дротяних загороджень і всього іншого. Там реально руки в кров стирались до кісток, але це було зроблено», — Володимир Поліщук, співробітник Українського інституту національної пам’яті, художник мальопису.

Головна мета цього мальопису – в доступній, нині популярній формі донести насамперед молодому поколінню інформацію про наші героїчні сторінки.

Журналіст — Олег Дешура

Оператор — Михайло Пронін

Отримуйте оперативні новини Чернігівщини – підписуйтеся на наш Telegram-канал – https://t.me/CheLineTv

Ще статті по темі

Back to top button