Тюрма або смерть — сповідь наркомана (Відео)
За офіційною статистикою щорічно від наркоманії в Україні помирає більше тисячі людей. Незалежні експерти називають у десятки разів більшу кількість. Згубні звички руйнують життя мільйонів людей. Михайлу – 40 років, 22 із них він провів за ґратами. Виною цього стали наркотики, саме вони штовхали чоловіка на злочини, все заради дози. Наркозалежним Михайло став у 14-річному віці, спробувавши опіум.
— Правильно говорят: если ты раз попробовал, не захочешь ничего другого. Ни водка, ни что-то другое тебя так не расслабит. Объяснить кайф наркотика я не могу, такие эмоции я не передам,- Михайло – колишній наркоман.
Якщо з фізичною залежністю Михайло періодично дав собі раду, то з психологічною бореться й донині. Так звані ломки через відсутність дози людина здатна витримати, однак втриматися від спокуси за наявності наркотиків у більшості випадків неможливо.
— Прокололся год, меня посадили в тюрьму, две-три недели мне было плохо, ломало сильно, выкручивало ноги. Так продолжалось пару недель, а потом появляется психологическая зависимость, ты постоянно думаешь о наркотике, так в течении полугода, когда нет доступа к наркотику, ты о нем меньше думаешь. На свободе я и в платные клиники ложился, и в дурдоме был. Там ломку препаратами сбивают, но когда выходишь оттуда — все по-новому. Чтобы что-то поменять, надо сменить круг общения. Живу благодаря тому, что меня тюрьма спасала,- Михайло – колишній наркоман.
Після одного вживання наркотиків залежність не настає, запевняє головний лікар чернігівського накродиспансеру Петро Седень. За його словами, кожна людина по-різному переносить їх вживання. Хтось впадає в залежність із 7-го разу, а хтось — із третього. Однак навіть один такий випадок залишає слід на все життя.
— Физическую зависимость можна вылечить, с психической тяжелее.Это в подкорке остается на всю жизнь,- Петро Седень – головний лікар облнаркодиспансеру.
За словами лікаря, соціум має мінімальний вплив на розвиток наркоманії в людини. Генетика та родинні цінності – головний показник. Аби не наражати своїх дітей на ризик стати наркозалежними, майбутнім батькам варто контролювати свої вчинки.
— Если семья богатая душой, культура в семье, любовь, дружба, вероятность, что кто-то в этой семье начнет принимать наркотики, значительно ниже. Если папа и мама не курили, если дедушка и бабушка не злоупотребляли алкоголем, то даю гарантию – никогда этот ребенок не станет зависимым от наркотиков,- Петро Седень – головний лікар облнаркодиспансеру.
Нині популярними стали поняття так званих легких і важких наркотиків. Найдоступніша – марихуана, що в деяких країнах є легальною. У молоді формується думка, що цей вид наркотиків є безпечним. Із цим категорично не погоджується ані колишній наркоман Михайло, ані лікар Петро Седень.
— Сколько ниточке не виться, по-любому будет конец. Все мы начинали с легких наркотиков. Но план курить всю жизнь никто не будет, хочется большего. И это приведет тебя к системе, в итоге ты окажешься там, где оказался я. Если бы мне жизнь прожить сначала, я никогда бы его не пробовал. Даже с людьми рядом не стоял бы, которые их употребляют,- Михайло – колишній наркоман.
— Я никогда не делил и не буду делить наркотики на легкие и тяжелые. Уже в подкорку нашу заносят, мол, если легкий наркотик, то я легко брошу. Все начинается с табакокурения. Те, кто не курит табак, редко приходят к употреблению наркотиков. Когда я вышел из отпуска, ко мне обратилось уже около 40 человек, начавших с канабиса. Я лично знаю, что 8-12 лежат уже в сырой земле. Они умерли потому, что быстро перешли на другие виды наркотиков. Человек 15 стали энцефалопатами. Они инвалиды второй группы,- Михайло – колишній наркоман.
Вилікувати наркозалежну людину неможливо. Та опускати руки не варто, запевняє Петро Седень. Пацієнти можуть перейти у своєрідний стан ремісії – коли людина не вживає наркотики протягом багатьох років, а то й назавжди полишає згубну звичку.
— Лучше всего не начинать употреблять, но если по каким-то причинам начали – остановитесь вовремя. Или же придите на консультацию. Анонимно это все. Сейчас не так, как 20 лет назад. Сейчас есть анонимное лечение,- Петро Седень – головний лікар облнаркодиспансеру.
Наркотики не такі вже й недоступні для звичайних людей. У кожному районі Чернігова є люди, які їх розповсюджують. Наркобізнес давно став невід’ємним елементом існування суспільства. Однак кожен обирає сам — чи впускати наркотики до свого життя.