Аспекти психічного здоров’я: спеціалісти розповіли, як витримати важкі періоди життя (Відео)

Із 1992 року у світі почали відзначати День психічного здоров’я. Психолог Олена Гірченко розповідає, що у 2018-му захворювання цього спектра зайняли першість у Європі. Аби зберегти психічне здоров’я, психолог Олена Гірченко радить розділити життя на чотири аспекти. Один із них – тілесності. Тут варто звернути увагу на своє самопочуття, режим дня, кількість прогулянок на свіжому повітрі та знайти хобі для відпочинку. Також психолог радить не зациклюватися на хворобах.

«Другий аспект – це аспект розумової діяльності. Це розвиток голови, розвиток мозку. Тому що людина, яка виходить на пенсію, може вважати, що вже все, кінець життя. Але в усьому світі саме на пенсії люди можуть вивчати мови, що продовжує довголіття, нові види діяльності. Займатися саме розвитком», — Олена Гірченко, психолог.

Ще одним аспектом психічного здоров’я є комунікація та обмін інформацією. Аби задовольнити цю потребу, психолог радить частіше спілкуватися з рідними, друзями та знайомими. Не менш важливо будувати плани на майбутнє.

«Зазвичай людина, якщо має проблеми з психічним здоров‘ям, відчуває пустоту. Тобто людина каже, що в мене вже нічого немає. То наше завдання – наповнити цю пустоту за цими чотирма аспектами», — Олена Гірченко, психолог.

Та іноді життя приносить неприємні сюрпризи, коли вберегти психіку досить важко. Наприклад, це можуть бути тяжкі хвороби. Лікарі онкоцентру розповідають, що їм доводиться щодня повідомляти пацієнтам і родичам про страшні недуги.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Еліксир бадьорості чи наркотик: лікарі застерігають чернігівців від вживання енергетиків

«В більшості випадків це, звісно, сльози. І перша реакція – це заперечення. Це практично в усіх. Усі не хочуть вірити у свій діагноз. І часу може минути і місяць, і два. Для кожного індивідуально. Так само і родичі, деякі кажуть, що розуміють, а буває, що одразу приходить і претензія», — Оксана Циган, лікар-гематолог Чернігівського обласного центру сучасної онкології.

Психолог каже, що, дізнаючись про таку новину, людина спершу гнівається, у неї опускаються руки. Тут родичі мають надати всебічну підтримку. Далі настає стадія заперечення.

«На цій стадії треба дати людині розуміння, що ми все перевіримо, ми дотримуємось усіх правил. Потім буде стадія депресії, що може бути дуже тривалою. Найчастіше саме стадія депресії затягує лікування. Бо на цій стадії на людину вже не звертають увагу. Вона страшна тим, що не зможе перейти на стадію прийняття», — Олена Гірченко, психолог.

Психолог наголошує на тому, що не варто приховувати діагноз. Із цим погоджуються і лікарі.

«Максимально, наскільки я можу спрогнозувати, я завжди кажу правду. Нічого не приховую. Це неправильно. Як пацієнт, так і родичі мають знати точний діагноз. Мають знати прогнози, певні механізми лікування. Це я вважаю правильним», — Оксана Циган, лікар-гематолог Чернігівського обласного центру сучасної онкології.

Головний дитячий психіатр області Олена Порошина розповіла, що психічне здоров’я страждає не лише у дорослих, а й у малечі. Вже з 2 років у дітлахів діагностують різноманітні порушення. Щороку їх кількість зростає. У цьому випадку доводиться проводити роботу і з батьками.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Оптимісти живуть довше: 5 факторів, які покращать ваше здоров’я

«Часто таке буває, що батьки не хочуть приймати. Тому доводиться інколи навіть доводити, що це є. Це треба побачити і це стане плюсом для вашої ж дитини. Іноді ми бачимо сльози», — Олена Порошина, дитячий психіатр, експерт управління охорони здоров’я з дитячої психіатрії.

Лікар каже, що інколи доводиться проводити психотерапію з самими батьками. Деякі з них досить бурхливо реагують на новину, але через певний час повертаються, вже переосмисливши все. Психіатр наголошує: що раніше розпочнеться лікування, то кращим буде результат для дитини. Саме тому важливо доносити до батьків усю правду про хворобу.

«Якщо ми бачимо розумове відставання, дитина важка. Ми бачимо, що до норми вона не вирівняється, то ми батькам про це кажемо. Кажемо, що треба неодмінно займатися. Наскільки дитина зможе, настільки витягнете. Можливо, до норми ви не витягнете, але працювати треба», — Олена Порошина, дитячий психіатр, експерт управління охорони здоров’я з дитячої психіатрії.

Загалом за день до психіатра навідуються приблизно 20 дітей із різними відхиленнями, із них 10 приходять уперше. Найчастіше зустрічаються діагнози з затримкою психічного розвитку. Досить багато малечі з аутизмом. Таких в області налічується приблизно 300 дітей, і 600 – із розладами аутистичного спектру.

Журналіст Ольга Лазун

Оператор Дмитро Дриганов

Отримуйте оперативні новини Чернігівщини – підписуйтеся на наш Telegram-канал – https://t.me/CheLineTv