Бізнес вище куполів: Чернігівська міськрада готує центр міста до цинічної забудови (Відео)
16 серпня 2024 року в Чернігові мало відбутися позачергове засідання сесії. Утім, народним обранцям не вдалося зібрати депутатську більшість у вигляді 22-х зареєстрованих на засіданні депутатів. Тож сесія не відбулася, а низка питань залишилася без розгляду.
Пізніше, коментуючи ситуацію, виконувач обов’язків чернігівського міського голови Олександр Ломако звинуватить чиновників чернігівських військових адміністрацій і представників СБУ у зриві сесії.
«Всім зрозуміло, що за сьогоднішніми подіями стоять призначені чиновники військових адміністрацій. У нашому місті обласне Управління Служби безпеки України перетворилося на орган, який замість своїх безпосередніх обов’язків уже півтора року займається тим, що перешкоджає працювати місту», — Олександр Ломако – в. о. чернігівського міського голови.
А вже за кілька днів він назве конкретне ім’я та прізвище працівника СБУ, який, на його думку, став виконавцем плану зі зриву засідання сесії.
«Його звуть Павло Лолашвілі, а мені депутати наші, міської ради, передавали, що цей Павло Лолашвілі з ними проводив навіть у день сесії розмови, в яких просив, переконував, інколи погрожував, на сесії не ходити», — Олександр Ломако – в. о. чернігівського міського голови..
Інформація про Павла Лолашвілі у вільному доступі наявна в дуже обмеженій кількості. Відомо, що він займає посаду керівника в оперативному підрозділі Управління СБУ в Чернігівській області. Для отримання додаткової інформації журналісти «ЧЕЛАЙН» спрямували відповідний інформаційний запит на Управління СБУ в Чернігівській області. Утім, на момент виходу матеріалу відповідь на запит не надійшла. За наявності додаткової інформації про Павла Лолашвілі ми опублікуємо її у додатковому матеріалі.
Утім, цікавим у цій сесії є не лише факт того, що вона не відбулась, а й питання, винесені на розгляд депутатів.
Одне з них – проєкт рішення «Про укладання договору передання майнових авторських прав». Ідеться про проєкт історико-архітектурного опорного плану Чернігова, що напряму впливає на забудову міста. Справа в тому, що представники Чернігівської міськради хочуть за бюджетні кошти викупити авторські права на проєкт у фірми-виробника та вносити до нього правки. Навіщо це потрібно, чим це загрожує Чернігову та чи причетні до цього місцеві забудовники – розповідаємо в цьому тексті.
Тож почнемо з того, що історико-архітектурний опорний план – науково-проєктна документація, що фіксує нерухому культурну спадщину певного населеного пункту чи території. Головне його завдання – забезпечити збереження архітектурних, культурних, історичних об’єктів спадщини. Історико-архітектурний опорний план погоджується та затверджується у складі містобудівної документації та напряму впливає на розбудову міста.
Для більшості історичних міст України історико-архітектурні опорні плани було розроблено в минулому сторіччі. Утім, з огляду на законодавчі зміни в 2000 році, попередні плани потребували ґрунтовних змін.
«Він є обов’язковим для Чернігова, як і для інших понад 400 історичних міст України, які, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України, внесені до історично населених міст України», — Людмила Томілович – науковий керівник проєкту історико-архітектурного опорного плану Чернігова; кандидат історичних наук; заступник директора підприємства об’єднання громадян «Інститут культурної спадщини» Всеукраїнської Ради з охорони культурної спадщини України.
Відповідно до даних, розміщених у відкритій електронній системі публічних закупівель «Prozorro», відомо, що у 2018 році Чернігівська міська рада оголосила тендер на послуги з розроблення історико-архітектурного опорного плану Чернігова. Переможцем тендера стало підприємство об’єднання громадян «Інститут культурної спадщини» Всеукраїнської Ради з охорони культурної спадщини України. Вартість робіт, відповідно до наявних даних, становила орієнтовно один мільйон гривень.
Із розмови з заступницею директора підприємства, що виграло тендер, відомо, що в роботу цей проєкт був прийнятий наприкінці 2018 року, а його розроблення тривало по вересень 2019-го. Тоді ж таки, у 2019 році, Чернігівська міська рада прийняла виконаний проєкт історико-архітектурного опорного плану, після чого він пройшов низку перевірок і комісій.
«За актом прийняття робіт: у вересні 2019 року робота була прийнята, в жовтні відбулася наша інститутська рада. У листопаді відбулися громадські слухання в міськраді, як це має бути, відповідно до процедури. В грудні 2019 року на консультативній раді з питань охорони культурної спадщини обласної адміністрації робота була розглянута й ухвалена теж без зауважень і схвалена для подальшого проходження процедури», — Людмила Томілович – науковий керівник проєкту історико-архітектурного опорного плану Чернігова; кандидат історичних наук; заступник директора підприємства об’єднання громадян «Інститут культурної спадщини» Всеукраїнської Ради з охорони культурної спадщини України.
Відповідно до процедури, наступним етапом мало стати погодження Чернігівською міськрадою меж історичного ареалу міста, після чого міськрада мала звернутися з відповідним листом до Міністерства культури й інформаційної політики України. В міністерстві мали розглянути та затвердити межі ареалу та межі пам’яток історичного значення. Утім, представники Чернігівської міськради відповідних процедур не виконали.
«Робота була без зауважень у середині грудня. З огляду на свята, в середині січня 2020 року ми спокійно могли подати її на міністерство і до літа 2020 року робота була б 100% розглянута. Міська рада далі не подала роботу. Чому не подала? Потрібно запитати в неї», — Людмила Томілович – науковий керівник проєкту історико-архітектурного опорного плану Чернігова; кандидат історичних наук; заступник директора підприємства об’єднання громадян «Інститут культурної спадщини» Всеукраїнської Ради з охорони культурної спадщини України.
Головний архітектор Чернігова Сергій Калюжний спершу відповідати на наші запитання відмовлявся. Утім, згодом усе-таки розповів, що на значну затримку в подальшому затвердженні вже розробленого плану вплинув початок повномасштабного вторгнення, а також бажання представників міськради розібратись у тому, які існують перспективи в розвитку міста.
«Робота була розроблена, передана, але, зважаючи на те, що місто, скажімо… була необхідність місту зрозуміти взагалі перспективи розвитку міста, які ми можемо бачити, якщо робимо внесення змін до генерального плану. Будь-яка робота, що стосується містобудування, вона в той чи інший термін може потребувати внесення змін, вона не на віки і може знадобитися до неї вносити зміни щороку. Щоб у нас не було перешкод із виконанням цієї роботи, не потрібно було ганятися за розробниками, стояти в черзі тощо, можна було б це пришвидшити, якби відповідні права мали представники міськради», — Сергій Калюжний – головний архітектор Чернігова; начальник управління архітектури та містобудування Чернігівської міської ради.
У жовтні 2023 року Чернігівська обласна прокуратура повідомила, що Чернігівський окружний адміністративний суд зобов’язав винести на розгляд Чернігівської міської ради питання затвердження історико-архітектурного опорного плану міста Чернігова. В повідомленні також йдеться, що Міністерство культури та інформаційної політики України на адресу Чернігівської міської ради ще у 2020 році надсилало листа щодо необхідності додержання законодавчих вимог у частині розроблення та затвердження в установленому порядку історико-архітектурного опорного плану. Однак відповідна вимога Міністерства залишена поза увагою.
На думку депутатки Чернігівської міськради Марини Семененко, відчуження майнових авторських прав у фірми виробника історико-архітектурного опорного плану Чернігова, представникам Чернігівської міськради дійсно потрібне для того, щоб вносити корективи. Утім, вони будуть не на користь місту.
«Це питання про забудову в центрі міста Чернігова насамперед. Зараз, я так розумію, між забудовниками і тими, хто керує Черніговом, тривають перемовини, щоб будувати в Чернігові 7-9-поверхівки. Колишній мер Чернігова Владислав Атрошенко вже став фактичним забудовником Чернігова, тому це про нього питання насамперед. Зараз, за нинішніми правилами, цього робити не можна», — Марина Семененко – депутат Чернігівської міськради.
Відповідно до наявної наразі містобудівної документації Чернігова, будувати в історичній частині міста можна не вище за 15 метрів. Наразі в місті вже існують забудови, що порушують ці правила, через що не можуть бути здані в експлуатацію, навіть попри фактичну готовність об’єкта. До прикладу, новобудова по вулиці Князя Чорного, що входить до складу житлового комплексу «Єлецький», який належить фірмі-забудовнику «Еко комфорт груп». Цього забудовника пов’язують із колишнім мером Чернігова Владиславом Атрошенком. У 2023 році Чернігівський окружний адміністративний суд за позовом Чернігівської окружної прокуратури визнав, що будівля на п’ять метрів перевищила дозволену висотність. Станом на 2024 рік об’єкт не зданий в експлуатацію. Жодних ремонтних робіт зі зміни планування будинку на території не простежується.
Утім, сайт компанії-забудовника анонсує будівництво та пропонує придбати квадратні метри в цьому комплексі.
Про те, чому для громади Чернігова важливо, аби депутати проголосували за питання про укладення договору про передачу майнових авторських прав і чи є в цьому питанні взаємозв’язок із забудовою у центрі Чернігова, ми намагалися дізнатися в членів постійної комісії з питань архітектури, будівництва та регулювання земельних питань.
Пізніше нам усе ж таки вдалося поговорити з депутатом Чернігівської міськради та членом земельної комісії Володимиром Коваленком. За його словами, опорний план прямо впливає на генеральний план міста, а отже, має бути якомога швидше затверджений, з урахуванням необхідних корективів від представників міста.
«Згідно із змінами чинного законодавства міста мають скласти опорні плани, які є складовою частиною генерального планую Якщо він не буде складений, то з початком нового року в місті зупиниться будівництво», — Володимир Коваленко – депутат Чернігівської міськради.
На наше запитання стосовно можливої причетності забудовників Чернігова до корективів, що вноситимуться в план, Володимир Коваленко відповів.
«Хто б не розробляв цей план, він повинен пройти погодження», — Володимир Коваленко – депутат Чернігівської міськради.
Отже, яким буде подальший розвиток подій – стане відомо трохи згодом. Водночас, коментуючи ситуацію, Людмила Томілович зазначає, що команда розробників проєкту історико-архітектруного опорного плану Чернігова виконала роботи з дотриманням усіх наявних вимог, а працювали над проєктом імениті фахівці як із самого Чернігова, так і з Києва.
«До роботи були залучені відомі фахівці й архітектори. Зокрема кандидат архітектури Віктор Васильович Вечерський. Олександр Харлан, теж кандидат архітектури. Залучали ми місцевих фахівців-археологів, зокрема Валентину Володимирівну Мултанен. Наскільки я розумію, вона до роботи залучала своїх місцевих колег, які працювали у Чернігові у сфері археології останні 20-30 років. Зовнішній рецензент – доктор архітектури Дьомін, академік. Рецензія схвальна, відзначений високий науково-методичний рівень розробки.Доволі солідна команда брала участь у цьому розробленні», — Людмила Томілович – науковий керівник проєкту історико-архітектурного опорного плану Чернігова; кандидат історичних наук; заступник директора підприємства об’єднання громадян «Інститут культурної спадщини» Всеукраїнської Ради з охорони культурної спадщини України.
Аналізуючи ситуацію, здається, що заяви представників Чернігівської міськради про постійні утиски місцевого самоврядування та штучні зриви сесії мають дещо маніпулятивний характер. У своїх зверненнях до громадян представники міськради наголошують на важливості питань, що виносяться на порядок денний сесії, утім, звісно ж, не зазначають, для кого саме вони важливі. Приклад із питанням «про відчуження майнових авторських прав» доволі зрозуміло пояснює, що на першому місці у представників Чернігівської міськради власні інтереси, адже як інакше можна пояснити бажання депутатів вносити зміни до вже затвердженого ними ж у 2019 році історико-архітектурного опорного плану міста, розробленого командою професіоналів. Здається, що за цим питанням ховається власна вигода та бажання догодити забудовникам Чернігова, які, як показує наявна в місті ситуація з незаконними забудовами в історичній частині міста, прагнуть втопити віковічний Чернігів у багатоповерхівках.
Журналіст: Таліна Тарасенко
Оператор: Сергій Бутько
