Міський голова Владислав Атрошенко офіційно скасував побори на ремонти в школах і садочках Чернігова.
Такими заголовками рясніли січневі випуски новин майже всіх місцевих ЗМІ.
Тоді ж було підписане й відповідне розпорядження, згідно з яким керівникам дошкільних навчальних закладів і шкіл заборонено ініціювати збір коштів та їх скерування на поточні та капітальні ремонти установ, а також спрямовувати на ремонт гроші, отримані як благодійну допомогу від батьків.
Та, як кажуть італійці, між сказаним і зробленим – півморя. Весняні батьківські збори, що наразі активно проводять у школах, показали – збір коштів на ремонти у складчину продовжує процвітати, однак набув таємності. Навіть говорити про це батьки чернігівських школярів воліють анонімно.
— Минулого тижня на батьківських зборах порушили питання збору коштів на ремонт класу. Усі ми хочемо, щоб наші діти вчилися в комфортних умовах, тому заперечення від батьків не було. Однак, аби не підставляти педагогів, робиться це таємно. Тобто, якщо раніше я відкрито віддавала свої гроші на ремонт, то тепер роблю це тихесенько.
— Моя дитина навчається в районі Градецького, і в нас буквально днями збирали на ремонт школи по 150 гривень, хоча постанова вже вийшла. За минулий рік ми здали більше трьох тисяч гривень на ремонт школи, меблі, на потреби класу. І зараз я відмовляюся здавати такі суми.
— Ми проживаємо на Подусівці, й, відповідно, дитину я вирішила вести в школу в цьому районі. Ще перед 1 вересня минулого року постало питання ремонтувати клас. Загалом у нашому класі 30 дітей, і з кожного було зібрано по 400 гривень, а це 12 тисяч. І тому, коли батьківський комітет порушив питання здати ще по 100 гривень на ремонт школи, багато батьків почали обурюватись. А коли вийшло розпорядження мера, прийшла мама з батьківського комітету й сказала, що нічого подібного – цих грошей ми повертати не будемо, вони підуть на школу і всі її потреби. Вони змушують підписувати папірці, в яких сказано, що жодних претензій ні до вчителів, ні до директорів ми не маємо.
Чернігівська активістка, помічник депутата міськради Вікторія Пискун наголошує, що такий орган як батьківський комітет узагалі знаходиться поза законом, а будь-який збір фінансів із його сторони можна розцінювати як шахрайство.
— Положення, що регулює його діяльність, це номер 440, має рекомендаційний характер і навіть не зареєстроване в Мін’юсті. Для тих батьків, які активно дуже збирають гроші, для них є не дуже приємна новина – безпідставний збір з інших громадян грошей на потреби навчальних закладів вважається шахрайством. Жодних прав у них немає на збір коштів, а якщо гроші збираються, то треба збирати їх на розрахунковий рахунок закладу або управління освіти. Жодної готівки не повинно бути в навчальному закладі.
За словами наших інформаторів, на сьогодні більшість батьків продовжує займатися так званою примусовою благодійністю насамперед через необізнаність.
— З нашого класу лише кілька осіб знали про наявність такого розпорядження, що гроші можна не здавати. Багато за звичкою – я краще здам ці кошти й не матиму жодних проблем, і на моїй дитині це не позначиться. Директорам шкіл необхідно працювати з батьківськими комітетами і їм роз’яснювати це.
За словами Вікторії Пискун, побороти цю систему можна і треба, необхідні лише бажання і активна позиція обох сторін.
— Зараз скликатимуть батьківські збори по школах і садочках, навчальні заклади будуть готуватися до нового навчального року. А це мається на увазі фарбування підлоги в класних кімнатах, парт, закупівля крейди, ганчірок, миючих засобів і так далі. Я раджу батькам скласти таку заяву, про включення до бюджетного запиту кошторису необхідних витрат на конкретний клас чи школу. Потім директор, коли отримає цю заяву, повинен звернутися з бюджетним запитом до управління освіти. У свою чергу, управління освіти, коли буде планувати кошторис певного навчального закладу, має внести всі ці потреби, які надав директор, і профінансувати. Тобто нічого страшного тут немає.
Завдяки реформі децентралізації сьогодні місцеві бюджети зросли в кілька разів. Щоб діти перебували у школі в комфортних умовах, а батьки з педагогами в партнерських стосунках, вони разом мають звернути увагу місцевої влади на збільшення фінансування галузі освіти, в результаті чого таке ганебне явище, як побори, має зникнути.
