Хату сосницького різьбяра заполонила Київська Русь (Відео)
— Це рух сонця: ранок, день, вечір і сам бог Ярило.
Переступаючи поріг хати сосницького різьбяра Анатолія Семенцова, потрапляєш у вимір дохристиянської Київської Русі. На стінах – язичницькі боги, їм присвячена ціла кімната.
— Це – бог Перун — бог грому, блискавки. Тут знак – шестипала розета, вона ставилася на будинках і захищала від удару грому. Найголовніший бог Київської Русі дохристиянської.
Саме цей період історії людства найбільше цікавить майстра. Чоловік розповідає, народився на Коропщині, в невеличкому хуторі серед лісу, а тому зв’язок із природою, як і для язичників, для нього надважливий.
«Саме ліс для мене був сакральним. Тому я прийшов до язичницького відчуття того духу первісної людини, коли вона напряму спілкувалась з природою і закладалося розуміння життя в гармонії», — майстер по дереву, смт Сосниця Анатолій Семенцов.
Анатолій Семенцов – унікальна людина. Після закінчення Косівського художнього технікуму Івано-Франківської області деякий час розписував церкви. Збирав інформацію про стародавні писанки. Тепер займається виключно деревом. Здебільшого працює з липою, вербою та вільхою. Кожна робота Анатолія – цілий світ, наповнений символізмом і філософським змістом.
— Ви бачите язичництво, молодість, старість. Рамка нашого життя. Біжать семеро коней, а коні – це час, звідти йде вже християнство. Коні біжать у безкінечність.
Одна картина – це місяць кропіткої щоденної роботи. Багато робіт майстра перебралися до осель його дорослих дітей.
«Ті речі, які він творить, завжди мене надихають. Я у своїй роботі теж використовую і пластику. Коли я бачу його роботи, грацію ліній – це мене збагачує як фотографа і як творчу людину», — син Тимур Семенцов.
У кожну роботу вкладає власну енергетику, зазначає сам майстер, а тому йому не хочеться, аби картини потрапляли в погані руки. З цієї причини частіше співпрацює з музеями. Витвори Анатолія Семенцова можна побачити в художніх музеях Чернігова, Києва, Луганська. І, звісно, роботи земляка зберігає Сосницький музей Довженка.
«Для нас дуже важливо, що кінозал нашого музею прикрашає виставка його робіт під назвою «Зачарована Десна. Унікальність виставки в тому, що тут зображено всіх персонажів «Зачарованої Десни» і розташовані вони в такому порядку, як з’являються в самій кіноповісті Довженка», — головний хранитель фондів Сосницького літературно-меморіального музею О.П. Довженка Оксана Плитник.
Цьогоріч майстер узяв творчу паузу, на замовлення не працює. Утім, творити не припиняє, але тільки для душі.
Журналіст Аліна Клименко
Оператор Дмитро Дриганов